Провідні види діяльності від 0 до 7 років
Дитина росте, у нього розширюються можливості. Він поступово переходить від примітивних маніпуляцій з різними предметами до все більш усвідомленим діям. Будь-які з них мають істотний вплив на розвиток дитини як різнобічної особистості. Але тільки провідні види діяльності будуть визначальними для його психічного розвитку.
Існує три ознаки, за якими їх можна позначити:
- провідна діяльність сприяє виникненню нових для дитини дій, які він освоює згодом;
- завдяки їй йде формування і перебудова окремих функцій психіки людини, що росте;
- від неї залежать видимі зміни особистості.
Психічне розвиток малюка визначається відповідним типом провідної діяльності. Зміна її видів означає перехід з одного ступеня розвитку на іншу, більш досконалу.
Структура і види провідної діяльності
Етапи психічного розвитку людини від дитинства до старшого дошкільного віку характеризуються певною триєдиної структурою провідної діяльності:
- зберігається - перейшла з попереднього етапу;
- безпосередня - характерна поточної стадії;
- народжується - та, яка тільки починає розвиватися і буде провідною на наступному ступені.
Вікова психологія виділяє наступні види провідної діяльності на різних етапах:
- безпосереднє емоційне спілкування дитини і оточуючих його дорослих (від 0 до 1 року);
- предметно-маніпулятивна (від року до 3 років);
- ігрова (від 3 до 7 років).
У молодших школярів (6-11 років) пріоритетною виступає навчальна діяльність, а у підлітків 11-15 років - спілкування. Розглянемо докладніше найбільш значимий для подальшого розвитку людини віковий період від 0 до 7 років.
Провідна діяльність від 0 до 1 року
Початок життя новонародженого характеризується тим, що він повністю залежить від матері або особи, що її замінює. У повному розумінні свого значення провідний вид діяльності від 0 до 2 місяців ще не визначається. Починаючи з другого періоду (з 2 до 12 місяців) для малюка таким стає безпосереднє емоційне спілкування з самим рідною людиною - мамою. Воно дозволяє сформуватися не притаманним раніше немовляті новоутворень в психіці:
- поділ відчуттів і емоційних станів;
- мимовільне увагу (дитина здатна до короткочасної фіксації на певних об`єктах);
- зачатки наочно-дієвого мислення;
- сприйняття об`єктів;
- автономна мова.
Провідна діяльність дитячого віку формує центральну, найголовніше новоутворення, що визначає перехід до наступного етапу розвитку, - все більш зростаючу потребу в спілкуванні з оточуючими дорослими.
Провідна діяльність раннього віку
У дитячому віці провідна діяльність сформувала психологічні властивості дитини, які дозволили йому перейти на більш високий рівень розвитку. Тепер визначальними стають предметно-маніпулятивні дії, за допомогою яких малюки пізнають навколишній світ, наповнений безліччю різноманітних предметів. Весь цей процес проходить під пильною увагою дорослих.
Особливість раннього віку полягає в певному розподілі ліній розвитку психіки хлопчиків і дівчаток. Для хлопчиків досить значущою стає предметно-гарматна діяльність, а для дівчаток - комунікативна. Це відбувається через специфіку спілкування з ними: культурні зразки відносин в суспільстві орієнтують хлопчиків і дівчаток на відмінні один від одного типи діяльності. Тому у перших сильніше розвинене абстрактне мислення, а у других - соціальне.
Провідна діяльність в ранньому віці формує у малюків обох статей наступні психологічні новоутворення:
- самооцінка;
- наочно-дієве мислення;
- впізнавання з відтворенням;
- розвиток активної мови;
- формування мимовільної уваги;
- становлення Я-концепції (Я - сам).
Дитина вимагає більшої довіри та надання йому значної частки самостійності.
Гра - як провідний вид діяльності в дошкільному віці
На етапі дошкільного дитинства розвиток відбувається в ситуації пізнання людських відносин під впливом все більш зростаючої потреби їх імітувати. Тому провідною для малюків 3-7 років стає ігрова діяльність. До кінця вікового періоду вона формує дуже важливі новоутворення в психіці дошкільника:
- правильна мова;
- мимовільна пам`ять;
- аналізує сприйняття;
- наочно-образне мислення;
- творчу уяву;
- зачатки довільної пам`яті;
- словесне мислення;
- емоційна регуляція поведінки.
Всі вони мають вкрай важливе значення для подальшого становлення повноцінної особистості людини. Така велика кількість новоутворень з`являється в процесі послідовної зміни видів ігрової діяльності на протязі 4 років.
еволюція гри
Гра для дитини є способом виразити отриманий життєвий досвід. Таким чином він намагається увійти в вабливий світ дорослих, будуючи свою модель соціальних відносин на основі наслідування існуючої. Гра в процесі розвитку особистості дитини проходить разом з ним кілька ступенів еволюції.
гра предметна
У період раннього віку значима предметна гра. Вона не є провідним видом діяльності, але дуже важлива для розвитку дитини. Малюк активно намагається знайомі предмети випробувати в нових для них умовах. Він однаково захоплено годує з ложки всіх підряд: маму, машинку, конячку, ляльку. А ложкою може бути звичайна паличка від ескімо. Вона ж через п`ять хвилин стане гребінцем, або градусником для хворого. Будь-яка баночка може перетворитися в човен, чайну чашку. У підсумку все понарошку п`ють чай з цієї чашки, де в уявній воді помішують уявної паличкою-ложкою такий же уявний цукор. Саме так, за допомогою предметної гри, карапуз навчається логіці дій.
Гра сюжетно-отобразітельной
До трьох років дитина накопичив достатньо досвіду і вражень при пізнанні навколишнього матеріального світу, а також світу людських відносин. Провідна діяльність в дошкільному віці на цьому етапі - сюжетно-отобразітельной гра. Дитя грає самостійно з тими іграшками, які у нього є. Вони перетворюються в головних героїв придуманого маленьким режисером вистави.
Звичні ляльки стають мамами або дітьми, лікарями або пацієнтами. Дитина нездатний ще виділити відносини між ними: не мама іграшкова годує свого синочка, а сам малюк-ляльковод це робить для них обох. Але зате карапуз вже чітко позначає особливості поведінки людини в реальності: іграшки у нього вередують, зляться, просять вибачення. Тобто, гра тепер має сюжет і відображає взаємини між людьми.
Як же часто мама і тато мають можливість пізнати себе, дивлячись на поведінку ляльки, якою керує їхня дочка або син!
Сюжетно-рольова гра
Для старшого дошкільника настає пора найскладнішого виду провідної діяльності в дитинстві - сюжетно-рольової гри. Її особливість і одночасно складність: учасниками стають вже кілька дітей. Вони не тільки відображають взаємини в сюжеті гри, але і в реальності навчаються ім. Буває так, що з гри виростає конфлікт, тому хлопцям доводиться вчитися розподіляти і змінювати ролі, допомагати один одному, ділитися, доводити свою правоту. На цьому етапі провідна діяльність в дошкільному віці формує ділові якості людини, адже треба зуміти домовитися з іншими, поступитися або наполягти на своєму.
Все ближче підходить прикордонний вік дошкільного дитинства, сюжетно-рольова гра стає все більш абстрактній від навколишнього оточення: хлопці, користуючись уявою, відправляються в космос, рятують людей на безлюдному острові, гасять пожежі і т.д. Їм доводиться встановлювати правила жорсткіші, які потребують детального і чіткого виконання.
Постійно ускладнюються види гри вимагають присутності і уваги дорослих, які повинні будуть керувати нею. Ні, менторські вказівки роздавати ні в якому разі не слід. Основна роль тата, мами, вихователя полягає в тому, щоб забезпечити їжею уяву дітей. Необхідно хлопців водити на екскурсії, побільше розповідати, читати з ними і обговорювати все, що вони дізналися і пережили. На основі свіжих вражень у дошкільнят народжуються нові сюжети для ігор. Завдання дорослих - конкретизувати персонажів, уточнити їх ролі, включаючи репліки і особливості поведінки. Старшим, не звертаючи уваги на свій вік, слід підключатися до гри, ділитися ідеями, пропонувати зразки поведінки і реплік. Необхідно підтримувати ініціативу дітей, передавати їм демонструються ролі. Лише тоді гра, як і будь-який інший вид провідної діяльності, буде корисна і зіграє свою важливу роль у розвитку дитини, формуючи необхідні новоутворення в психіці дошкільника, готуючи його до наступного етапу життя.
