Основи формування і засвоєння знань, навичок, умінь

Продуктом нашої пізнавальної діяльності є знання. Вони являють собою сутність, відображену людською свідомістю, і запам`ятовуються у вигляді суджень, конкретних теорій або понять.

Знання, вміння і навички - взаємозв`язок

Що таке знання?

Знання визначають наші вміння та навички, вони представляють собою основу моральних якостей людини, формують його світогляд і погляди на світ. Процес формування і засвоєння знань, навичок, умінь є основоположним в роботах багатьох вчених і психологів, проте поняття «знання» визначається у них по-різному. У деяких - це продукт пізнання, у інших - відображення та впорядкування реальності або спосіб свідомого відтворення сприйнятого об`єкта.

Елементарними знаннями володіють і представники тваринного світу, вони допомагають їм в їх життєдіяльності і реалізації інстинктивних актів.

Засвоєння знань - результат

Засвоєння знань багато в чому залежить від обраного шляху, від нього залежить повнота розумового розвитку учня. Самі по собі знання не можуть забезпечити високий рівень інтелектуальної розвиненості, але без них цей процес стає немислимим. Формування моральних поглядів, вольових рис характеру, переконань і інтересів відбувається під впливом знань, тому вони є важливим і необхідним елементом у процесі розвитку здібностей людини.

Які існують види знань?

Життєвий вид знань, ґрунтується на життєвій мудрості, здоровий глузд. Це основа поведінки людини в повсякденному житті, воно формується в результаті зіткнення людини з навколишньою дійсністю і зовнішніми сторонами буття.
Художні - це специфічний спосіб засвоєння дійсності за допомогою естетичного сприйняття.
Наукові знання є систематизований джерело інформації, заснований на теоретичних або досвідчених формах відображення світу. Наукові знання можуть суперечити життєвим через обмеженість і однобічність останніх. Поряд з науковими знаннями існують ще донаукові, які передували їм.

Перші знання дитина отримує в дитинстві

Засвоєння знань і його рівні

Засвоєння знань грунтується на активної розумової діяльності учнів. Весь процес контролюється викладачем і складається з декількох етапів засвоєння.

На першому етапі - розуміння, відбувається сприйняття об`єкта, тобто виділення його із загальної середовища і визначення його характерних якостей. У того, хто навчається немає досвіду в даному виді діяльності. А його розуміння інформує про його здібності до навчання і сприйняття нової інформації.
Другий етап - впізнавання, пов`язаний з осмисленням отриманих даних, розсудом його зв`язків з іншими суб`єктами. Процес супроводжується виконанням кожної операції, при цьому використовуються підказки, опис дії або натяки.
Третій рівень - відтворення, характеризується активним самостійним відтворенням понятий і розглянутої раніше інформації, вона активно застосовується в типових ситуаціях.
Наступним рівнем процесу засвоєння знань, формування умінь і навичок є застосування. На даному етапі учень включає сприйняте знання в структуру попереднього досвіду, здатний застосувати придбану сукупність умінь в нетипових ситуаціях.
Заключний п`ятий рівень засвоєння - творчий. На даному етапі сфера діяльності для учня стає відома і зрозуміла. Виникають непередбачені ситуації, в яких він здатний створити нові правила або алгоритми вирішення виниклих труднощів. Дії учня вважаються продуктивними і творчими.

Формування знань триває практично все життя

Класифікація рівнів формування знань дозволяє якісно оцінити засвоєння матеріалу учням.

Розвиток учня відбувається, починаючи з першого рівня. Зрозуміло, що якщо рівень знань учня характеризується початковим етапом, то роль і цінність їх невелика, проте, якщо учень застосовує в незнайомих ситуаціях отриману інформацію, тоді можна говорити про значне кроці в сторону розумового розвитку.

Таким чином, засвоєння і формування умінь реалізується шляхом осмислення і повторення інформації, розуміння і застосування в знайомих або нових умовах або сферах життєдіяльності.

Що таке вміння і навички, з яких етапів складається процес їх формування?

До сих пір ведуться запеклі суперечки серед вчених про те, що знаходиться вище в ієрархічній схемі формування нових знань, умінь і навичок, що характеризує розумовий розвиток. Деякі підкреслюють важливість навичок, інші переконують нас в цінності умінь.

Як формуються навички - схема

Звичка - найвищий рівень сформованості дії, він відбувається автоматично, без усвідомлення проміжних етапів.

Уміння ж виражається в здатності до дії, совершающемуся свідомо, яка не досягла надзвичайно сформованості. Коли учень навчається здійснювати будь-які цілеспрямована дія, на початковому етапі він виконує усвідомлено всі проміжні кроки, при цьому, кожен етап фіксується в його свідомості. Весь процес розгорнуто і усвідомлений, тому спочатку відбувається формування умінь. Під час роботи над собою і систематичних тренувань, це вміння вдосконалюється, скорочується час виконання процесу, деякі проміжні етапи виконуються автоматично, неусвідомлено. На даному етапі можна говорити про формування навичок у виконанні дії.

Формування навичок роботи з ножицями

Як видно зі сказаного, вміння з часом перетворюється в навичку, але в деяких випадках, коли дія надзвичайно складно, воно може так і не перерости в нього. Школяр, на початковому етапі свого навчання читання, насилу поєднує літери в слова. Цей процес засвоєння займає чимало часу і відбирає багато сил. Читаючи книгу, багато хто з нас контролюють лише смислове її зміст, ми зчитуємо букви і слова автоматично. В результаті тривалих тренувань і вправ, вміння читати доведено до рівня навику.

Формування навичок і вмінь - процес тривалий і займає чимало часу. Як правило, для цього буде потрібно не один рік, а вдосконалення умінь і навичок відбувається протягом усього життя.

Теорія розвитку умінь

Визначення рівня оволодіння учнями дії відбувається завдяки наступній класифікації:

Нульовий рівень - учень абсолютно не володіє даними дією, відсутність вміння;
Перший рівень - він знайомий з характером дії, для його виконання потрібно достатня допомога вчителя;
Другий рівень - учень виконує дію самостійно за зразком або шаблоном, наслідує діям колег або вчителя;
Третій рівень - він самостійно виконує дію, кожен крок усвідомлюється;
Четвертий рівень - учень виконує дію автоматично, формування навичок відбулося успішно.

Умови формування і застосування знань, умінь і навичок

Одним з етапів засвоєння є застосування знань, умінь і навичок. Характер і специфіка навчального предмета визначає тип педагогічної організації цього процесу. Він може бути реалізований за допомогою лабораторних робіт, практичних вправ, вирішення навчально-дослідних завдань. Цінність застосування умінь і навичок велика. Мотивація учня посилюється, знання стають міцними і осмисленими. Залежно від своєрідності досліджуваного об`єкта, використовуються різні методи їх застосування. Такі предмети як географія, хімія, фізика передбачають формування навичок, використовуючи спостереження, вимірювання, рішення задач і записування всіх отриманих даних в спеціальні форми.

Розвиток умінь на уроках праці

Реалізація навичок при вивченні гуманітарних предметів відбувається за допомогою застосування правил правопису, пояснення, розпізнавання конкретної ситуації, де це застосування доцільно.

Умовами формування знань, умінь і навичок є узагальнення, конкретизація і забезпечення послідовності операцій. Опрацювання цих завдань дозволяє уникнути формалізму знань, так як основою вирішення завдань служить не тільки пам`ять, а й аналіз.

Процес формування нових знань нерозривно пов`язаний з наступними умовами:

1 група - умови мотивації дій учнів;
2 група - умови забезпечення коректного виконання дій;
3 група - умови відпрацювання, виховання бажаних властивостей;
4 група - умови перетворення і поетапної відпрацювання дії.

Загальнонавчальних навички та вміння - це ті навички й уміння, які формуються в процесі навчання багатьох предметів, а не одній конкретній. Цьому питанню слід приділити чимало уваги, проте багато педагогів недооцінюють важливість цього завдання. Вони вважають, що в процесі навчання учні набувають все необхідні вміння самостійно. Це не вірно. Переробка і трансформація отриманої інформації школярем може здійснюється тим чи іншим способом, використовуючи різні способи і методи. Найчастіше спосіб роботи дитини відрізняється від вчительської еталона. Контроль цього процесу викладачем не завжди виконується, так як він зазвичай фіксує лише кінцевий результат (чи вирішена задача чи ні, змістовний чи відповідь або малоінформативне, глибокий чи аналіз або поверхневий, виконані чи умови чи ні).

Навчання і виховання-різниці

У дитини стихійно складаються деякі вміння та прийоми, які виявляються нераціональними або помилковими. Подальший розвиток дитини стає немислимим, істотно гальмується навчальний процес, утруднюється усвідомлення нових знань і їх автоматизацію.

методи

Знову ж правильним методам формування знань, умінь і навичок повинна приділятися важливе значення в процесі навчання. Можна відзначити два головні моменти. Це - постановка мети і організація діяльності.

У випадках, коли вчитель виявляє відсутність у учня конкретного вміння, важливо усвідомити, чи була поставлена мета перед учнем, чи усвідомив її він. Тільки обрані учащие, з високим рівнем інтелектуального розвитку можуть самостійно визначити і усвідомити цінність навчального процесу. Відсутність мети - вважається найпоширенішим недоліком організації навчальної роботи. Спочатку вчитель може вказувати ту чи іншу мету, до якої повинен прагнути учень, вирішуючи завдання. Згодом кожен учень здобуває звичку встановлювати цілі і мотиви самостійно.

Мотивація кожного учня індивідуальна, тому вчителю слід орієнтуватися на широкий спектр мотивів. Вони можуть бути соціальними, спрямованими на досягнення успіху, що дозволяють уникнути покарання та інші.

Що таке мотивація - визначення

Організація діяльності полягає в складанні переліку основних процесів, пов`язаних зі знаннями, вміннями і навичками. У цей список слід включити найважливіші питання, без яких неможливе подальше просування. Далі, потрібно розробити алгоритм вирішення задачі або зразок, користуючись яким учень самостійно або під керівництвом викладача зможе розробити свою систему правил. Порівнюючи завдання з отриманим зразком, він вчиться долати труднощі і складності, що зустрічаються на навчальному шляху. Поглиблення і закріплення знання відбувається в разі узагальнення, аналізу і зіставлення робіт, виконаних учнями класу.

Шкільне навчання - початок комплексного формування знань, умінь і навичок

Процес навчання пов`язаний зі здатністю учнів розрізняти головну і побічну. Для цього пропонуються різноманітні завдання, в яких потрібно виділити найбільш істотну частину тексту або слова, що мають другорядне значення.

При тренуваннях, необхідних для відпрацювання вміння, важливо забезпечити їх багатогранність і нормальну інтенсивність. Надмірна обробка одного вміння можуть перешкоджати застосуванню його і включенню в цілісну систему навчання. Нерідкі випадки, коли учень, відмінно засвоїв певний правило, припускається помилок в диктанті.

Комплексний підхід і педагогічна робота - умови, які гарантують повноцінне виховання молодого покоління.