Розвиток пізнавальних процесів у дітей дошкільного віку
Розвиток пізнавальних процесів у дітей дошкільного віку має характерні, властиві тільки даному періоду, особливості. Облік індивідуальних характеристик дітей і закономірностей психічних процесів сприяє розвитку пізнавальної сфери дошкільнят, досягненню високого рівня її сформованості, також завдяки цьому удосконалюється інтелектуальна і емоційно-вольова структура особистості.
Структура пізнавальної діяльності в дошкільному віці
Розвитку пізнавальної сфери дітей сприяє постановка розвиваючої пізнавальної діяльності дошкільнят. У ній у дитини накопичується життєвий досвід, відбувається пізнання навколишньої дійсності, засвоєння знань, виробляються вміння, навички, розвиваються пізнавальні процеси. Пізнавальна діяльність дошкільника характеризується активною перетворюючої позицією дитини як суб`єкта цієї діяльності.
Структура пізнавальної діяльності визначається як спосіб взаємодії компонентів системи і включає в себе:
- Мета - отримати знання.
- Мотив - різний залежно від ситуації.
- Способи - пізнавальні вміння, дії.
- Умови - організована розвиваюче середовище, що сприяє досягненню мети.
- Результат - отримання знання.
Основні принципи організації успішної середовища, що має на увазі пізнавальний розвиток дошкільників, - усвідомленість і активність дитини в отриманні необхідного знання. Структура пізнавальної діяльності повинна вибудовуватися з урахуванням цих принципів. Невід`ємною частиною пізнавальної діяльності дошкільнят є пізнавальний інтерес. Такий інтерес спрямований на матеріал, пов`язаний з позитивними враженнями та породжує активність дітей. Повноцінне пізнавальний розвиток дошкільника ґрунтується на організації самостійної або спільної діяльності дитини.
Особливості розвитку пізнавальних процесів в дошкільному віці
На вікових етапах розвиток пізнавальних процесів характеризується своїми особливостями. Психічні пізнавальні процеси в дошкільному віці знаходять довільний характер. Діти отримують знання про себе, про навколишній світ, цілеспрямовано засвоюють інформацію, здатні аналізувати, вдаються до узагальнення. Формується пізнавальна активність, яка визначає в подальшому рівень розвитку дитини. Чим більше приділити уваги на стадії дошкільного віку, тим легше дітям буде в шкільному житті.
Увага
З раннього дитинства увагу дітей відрізняється непроизвольностью. Їх залучають новизною і інтенсивністю: яскравою іграшкою, гучним звуком або різними специфічними подразниками. Увага дошкільника починає залучатися предметами і об`єктами, пов`язаними з переживаннями, викликаними емоціями, а також подразниками, що мають безпосередній зв`язок з потребами дитини. З розвитком же довільного уваги діти в силах направити свою свідомість і утримувати його досить довго на певні явища, об`єктах, поки є інтерес.
Діти вчаться керувати своєю увагою, але в силу віку на вимогу дорослого їм ще важко переключитися з цікавого об`єкта на заданий. Пізніше дошкільнята можуть розподіляти увагу і діяти з кількома предметами. На завершення дошкільного періоду діти здатні до півгодинним заняттям. Увага переходить в довільне, а від нього вже до початкового ступеня Послепроизвольное, коли дошкільник сам повертається до зацікавила раніше діяльності, колишньої об`єктом свавільного зосередження. Формуванню сфери уваги сприяють:
- Організація режиму дня з правильно підібраними завданнями (помірна навантаження, зміна видів діяльності).
- Підбір матеріалу емоційно насиченого, що викликає інтерес.
- Включення розвиваючих вправ.
пам`ять
Пам`ять дошкільника відрізняється непроизвольностью. Малюк не ставить завдання свідомо запам`ятати що-небудь для подальшого відтворення. Те, що викликає емоційне переживання і інтерес, легше запам`ятовується. Елементи довільності пам`яті купуються в 4 роки. Малюк починає розуміти методику запам`ятовування, може за вказівкою дорослого запам`ятати або пригадати.
Для раннього дошкільного періоду характерно механічне запам`ятовування, що здійснюється шляхом повторень. Дитина спирається на зовнішні зв`язки об`єктів. Старші дошкільнята набувають навик смислового запам`ятовування, фундамент якого закладено на змістовних зв`язках частин матеріалу, також матеріалу і минулого досвіду. Образна пам`ять довгий час є переважною для дошкільника. Пізнавальні процеси, особливо сприйняття і мислення, впливають на її розвиток. Діти при запам`ятовуванні виділяють переважно яскраві ознаки у предмета.
З розвитком інтелектуальної сфери розвивається словесна пам`ять. Дитина запам`ятовує суттєві зв`язку об`єктів. Рухова пам`ять дошкільника значно розвивається завдяки сформованому зорового образу. Роль дорослого в якості зразка у міру засвоєння рухів зменшується, і діти порівнюють руху вже зі своїми особистими ідеальними уявленнями. Це значно розширює рухові можливості дітей.
сприйняття
Для розвитку сприйняття об`єднуються психічні процеси і досвід, отриманий із навколишнього світу. Активному розвитку сприйняття сприяє різноманітна діяльність: конструювання, малювання, перегляд фільмів, прогулянки. Особливе значення надається рольових ігор, де моделюються фрагменти навколишнього інформації, що викликали інтерес, і пізнається сприйнята інформація.
Сутність сприйняття відбивається в отриманні та переробці отриманих даних з зовнішнього світу. Дошкільник дізнається, виділяє унікальні властивості об`єктів, їх особливості, призначення. Активно розвиваючись, сприйняття дозволяє дітям дізнаватися цікаві для них предмети, з`ясовувати існуючі зв`язки. Доцільно організовані доступні види діяльності сприяють розвитку сприйняття.
мислення
Накопичена за період раннього віку образна інформація і найпростіші поняття є основою розвитку мислення. За рахунок оперування дошкільням образами розширюються межі пізнання. Засвоєння понять багато в чому визначає розвиток мислення. Особливо важким для дошкільника є правильне визначення поняття. Він об`єднує непоєднувані за логікою ознаки предметів.
Використання власних уявлень породжує незвичайність міркувань. Міркуючи, малюк використовує узагальнення і зіставлення, перебирає можливі варіанти, використовує чуттєвий досвід і інформацію, отриману від дорослого. У п`ятирічному віці діти розуміють причинні зв`язку об`єктів, переходять від глобальних до точних пояснень, від зовнішніх ознак до прихованих, внутрішнім, осягають узагальнену закономірність.
Рівень мислення залежить від пізнавальної активності, що формується сім`єю і дошкільним закладом. Використовуючи продуктивні види пізнавальної діяльності, наприклад, дидактичні ігри, дорослі безпосередньо благотворний вплив на розвиток мислення дошкільника. Дошкільний вік характерний переходом до словесно-логічного, коли дитина вирішує поставлені завдання, використовуючи мова. Це має на увазі формування у дітей внутрішнього плану дій, властивого логічного мислення.
Уява
Процес розвитку уяви проходить у дошкільнят в 2 етапи. Спочатку воно носить мимовільний характер, уявлення виникають спонтанно. На другому етапі виникають активні форми уяви, довільність процесу. Спочатку уявлення виникають з ініціативи дорослого, потім дитина викликає їх цілеспрямовано сам. Це знаходить відображення в іграх, вони набувають сюжетний характер.
Розвиток уяви впливає на формування всієї пізнавальної сфери, обумовлюючи розумову діяльність і сприяючи розширенню словникового запасу. Поява вміння створювати задум, досягати його, відображає зростання уяви в дошкільному віці. Дошкільник фантазує довільно до початку діяльності, обмірковує її хід, планує процес втілення.
Для раннього дошкільного періоду характерні фантазії, засновані на трохи зміниться чогось існуючого. Потім дитина розробляє оригінальні сюжети і образи. Важливою характеристикою уяви вважається його реалізм, вміння відокремити можливе від неможливого. Уява, відрізняючись пізнавально-інтелектуальної функцією, дозволяє дитині задовольнити пізнавальні потреби.
мова
Мовний розвиток стимулюють перехід до внеситуативно спілкуванню, ускладнення діяльності, розширення соціальних контактів. Кількісний та якісний склад словника дитини залежить від умов виховання, комунікативних навичок, індивідуальних особливостей. Дошкільнята навчаються вибудовувати словосполучення, пропозиції за правилами граматики.
Для мови раннього дошкільного віку характерно словотворчість, що виражає недостатній рівень володіння граматичними формами. У мовних висловлюваннях дошкільника раннього періоду переважають прості речення. З віком пропозиції стають більш складними. Активне оволодіння мовою супроводжується оволодінням дитиною нормами вимови.
З`являється плануюча функція мови. Дитина формулює свою діяльність вголос, словесно фіксує її результати, супроводжує промовою дії. Поступово відбувається перехід у внутрішню мову - розумовий план. У дошкільному віці ускладнюються комунікативні функції і форми мовної діяльності, засвоюються мовні навички. В інтенсивному розвитку мови вдосконалюються все психічні пізнавальні процеси.
Діагностика пізнавальних процесів в дошкільному віці
Діагностика пізнавальних процесів дошкільників проводиться з метою з`ясування їх сформованості. У разі раннього виявлення низького рівня розвитку вдаються до дій корекційної роботи з проблемними зонами. Психологічні методики, описані в спеціальній літературі, підбираються з урахуванням віку дітей.
Починається діагностика пізнавальних процесів дошкільників з бесіди, покликаної встановити емоційний контакт дитини з дорослим. У процесі бесіди виявляється запас уявлень і знань про світ, особистісні особливості дітей, орієнтування в просторі. Після підготовки малюка до діяльності приступають безпосередньо до завдань. Інструментарій залежить від поставлених завдань. Також інформацію про розвиток пізнавальної сфери дітей можна отримати в ході спостереження за дошкільниками.
Вправи для розвитку пізнавальних процесів в дошкільному віці
У дошкільному віці пізнавальний розвиток досягається за допомогою гри. Дидактичні ігри активізують пізнавальні процеси, розвивають пізнавальний інтерес, формують прагнення до пізнання нового, виховують вольові якості, сприяють утворенню зв`язного мовлення. Більшість розвиваючих вправ спрямовані одночасно на вдосконалення кількох пізнавальних процесів.
Для розвитку уваги використовується вправа «Слухати і плескати». Дітям пропонується грюкнути в долоні, якщо прозвучить назва фрукта. Наприклад: колесо, яблуко (бавовна), машина, книга, груша (бавовна), банан (бавовна) і т.д.
Розвитку мислення сприяють вправи, спрямовані на узагальнення, виділення ознак, об`єднання в групи. Гра «Знайди зайве» пропонує дошкільнику об`єднати предмети за спільною ознакою, а на зайвий вказати. Наприклад, в серії «собака, курка, корова, кішка» зайвою буде курка, так як це птах серед тварин. Гра коригується для раннього дошкільного віку більш легкими предметами.
Для розвитку мовлення дітей підходять завдання-перекази, в яких дитина удосконалює фонематичний слух і вимову. Для спільного формування мови і уяви дітям пропонують придумати свою розповідь.
Розвитку слухової пам`яті сприяють вправи, що вимагають запам`ятати слова або пари слів і відтворити їх. Зорова пам`ять і увагу найлегше формуються в завданнях типу: «Ось предмети. Подивись уважно. Намагайся запам`ятати розташування, особливості. Закрий очі, а я поки переставлю їх місцями. Тепер розстав предмети в початковому порядку ».
Уява дітей розвивається практично в будь-якій діяльності: малювання, гра, заняття з пластиліном. Пропозиція дошкільнику придумати образ або героїв гри формує довільність уяви.
Розвиток зорового сприйняття відбувається в процесі встановлення дошкільням форми, кольору, розмірів предметів. Прекрасним варіантом стануть вправи з мозаїкою, пазли, конструктором, пірамідками. Для слухового сприйняття підбираються завдання зі звуковим супроводом. Наприклад, дітям потрібно визначити, хто видає той чи інший звук.
Дошкільний вік - сприятливий період розвитку пізнавальних процесів. Своєчасна діагностика з раннього дошкільного віку дозволяє скорегувати формування пізнавальної сфери в цілому, виявити прогалини у розвитку окремих психічних процесів. Удосконалення пізнавальних процесів досягається шляхом вправ, спільної або самостійної активної діяльності дошкільнят.
