Як навчити дитину говорити: майстер-клас для батьків
Уміння одягатися свої думки і переживання в слова - один з головних соціальних навичок людини, який багато в чому визначає якість його життя. Саме від того, наскільки віртуозно людина опанував мову, залежить ефективність його взаємодії з оточуючими, рівень його самореалізації. Тому більшість батьків прагне навчити дитину говорити відразу ж, як тільки він починає в якійсь мірі розуміти, що відбувається навколо нього.
Стадії розвитку мови у дитини
В освоєнні мови дитина проходить кілька стадій. Перша (в середньому в 2-3 місяці) - гуління, відтворення перших звукосполучень. На другій стадії (в 5-7 місяців) ці звукосполучення стають чіткішими. Третя стадія (в 7-9 місяців) - проголошення коротких слів з повторюваними звукосполученнями ( «мама», «баба» і т.д.), які дитина ще не співвідносить з певними об`єктами. Далі, приблизно після 9 місяців, дитина починає вкладати в вимовлені ним звуки певний сенс. Десь до року в багажі карапуза налічується від 2 до 10 слого-слів (зазвичай «мама» або «ма», «тато», «ка-ка», «ку-ку», «ав-ав» і т. д.), і далі поповнення цього багажу йде гігантськими темпами. Іноді за день можна навчити дитину говорити кілька нових (правда, дуже спрощених) слів. І приблизно після півтора років дитина починає висловлюватися простими реченнями (на кшталт "киця ку-ку" або "тато, поки"). Після двох років малюк освоює мовні нюанси - вчиться ставити слова в правильні відміни і відмінки, поєднувати їх з приводами, вживати в правильному порядку в реченні.
Навчаючись говорити, дитина спочатку намагається описати об`єкти навколишнього середовища і просторові відносини між ними. Тому в першу чергу він запам`ятовує назви предметів (іменники), спрощені позначення дій ( "ам-ам", "пі-пі"), вказівні займенники ( "це", "там") - потім - дії (дієслова), потім - характеристики предметів (прикметники, що описують розмір, колір, іноді яке-небудь іншу якість). Після двох років малюк починає вживати займенники "я", "мій", він здатний розповісти про деякі свої фізичні й психологічні відчуття ( "гаряче", "боляче", "страшно"). Через кілька місяців він починає характеризувати себе з різних сторін ( "я добрий", "я примхливий", "я дівчинка") - це досить значущий етап у формуванні особистості. І ближче до трьох років карапуз виносить найпростіші абстрактні судження ( "це погано") і може пояснити деякі причинно-наслідкові зв`язки між подіями.
В принципі, якщо дитина зовсім не "запущений" батьками, до двох років він освоїть певну кількість слів, щоб так-сяк доносити до дорослих свої думки і наміри. Проте багато батьків (може, це й на краще) не хочуть пускати процес на самоплив і прагнуть до того, щоб навчити говорити дитини якомога раніше і потім розвивати в ньому цю навичку. Якщо ви - з їх числа, то, можливо, ви знайдете цікавими наступні рекомендації.
Як навчити дитину говорити якомога швидше і правильніше:
- Розмовляйте зі своїм чадом з перших днів життя - нехай він ще вловлює тільки вашу інтонацію, а не сенс сказаного, зате у нього йде пасивне накопичення словникового запасу, і ближче до року це допоможе йому розпочати говорити осмислено. Саме так виховують дітей в Японії, де діти починають говорити раніше, ніж ходити.
- Відмовтеся від частого використання соски-пустушки. Згідно з рядом досліджень, діти, постійно (по кілька годин на день) смокчуть соску, починають говорити пізніше однолітків, крім того, у них можуть бути проблеми з артикуляцією через неправильне формування прикусу.
- Чи не перекручувати слова. Деяким мамам важко втриматися від сюсюкання, але логопеди стверджують, що це не допомагає розвитку мовлення дитини, скоріше навпаки. Нехай малюк собі на втіху називає булочку «бубаськой», а кішку «кікя», але від батьків він повинен чути правильну вимову, інакше він засвоїть понівечений варіант і згодом його доведеться переучувати.
- Щоб навчити дитину говорити, розвивайте у нього дрібну моторику рук. Справа в тому, що в головному мозку центри, що відповідають за мову і координацію пальців рук, знаходяться поруч. Грайте з ним в пальчикові ігри, стимулюйте його до того, щоб він навчився робити руками такі операції, як застібання гудзиків, зав`язування шнурків, нехай малюк вчиться поводитися з ложкою і кольоровою крейдою.
- Заохочуйте пізнавальні потреби крихти. Щоб навчити дитину говорити, мало розвивати його артикуляційні навички, потрібно ще, щоб він в розумі співвідносив слова з відповідними предметами і явищами. Тому, коли дитина без кінця пристає до вас, тикаючи пальцями в різні предмети, щоб ви сказали, як вони називаються, не намагайтеся позбутися крихти, а розповідайте йому про все, що йому цікаво.
- Читайте маляті побільше книжок (особливо маленьким дітям подобаються прості ритмічні віршики з яскравими картинками). Це не тільки розвиває уяву, а й сприяє розширенню словникового запасу і закріпленню в пам`яті вже відомих дитині слів. Зауважте момент, коли малюк почав цікавитися книжками (не з точки зору того, щоб їх порвати і погризти), і зробіть читання частиною режиму дня дитини.
- Обов`язково пояснюйте дитині значення нових слів, використовуючи тільки вже знайомі йому слова. Не прагніть відразу сформувати у нього величезний словниковий запас- щоб швидше навчити дитину говорити, спілкуйтеся з ним, вживаючи для позначення оточуючих об`єктів і дій спочатку одні й ті ж прості слова - так йому легше буде сформувати початковий багаж. Після того як він їх освоїть і зможе вільно комунікувати з вами, прийде час для розширення синонімічного ряду.
- Щоб дитина навчилася говорити пропозиціями і більш ясно і зв`язно викладати свої думки, частіше залучайте його в діалог, задавайте йому побільше питань.
Досить специфічно розвивається мова у близнюків. З одного боку, вони намагаються навчитися говорити досить рано: їх емоційна близькість вимагає словесного вираження. З іншого боку, батькам небезпечно замикати їх один на одному, тому що вони можуть виробити свій специфічна мова, який буде зрозумілий тільки їм двом. Наприклад, як в цьому ролику:
