Виховання дитини 2 роки психологія
Багатьом здається, що займатися вихованням дитини у віці після двох років набагато простіше, ніж найбільш молодших, де необхідно розбиратися в психології виховання дітей. Адже виховання дитини в 2 роки передбачає, що з ним вже реально домовитися, пояснити, чому щось не можна. Насправді виховання дитини в 2 роки - це чергове випробування батьків на «міцність». Справа в тому, що як раз з цього віку у малюка починається особливо явний прояв характеру, причому далеко не завжди мова йде про його кращі якості. При цьому виховання дитини у віці двох років, психологія цього процесу зводиться до розкриття малюка як особистості. І величезна роль в цьому процесі відводиться саме батькам.
Психологія маленької особистості
Приблизно в два роки малюк знаходить достатню незалежність і починає позиціонувати себе як особистості. Але і від батьків діти вимагають того ж.
Фахівці запевняють, що формування особистості дитини починається якраз з дворічного віку, а до трьох років малюк має цілком повноправним «Я», хоча і не закінченим. Тому цей критичний момент такий важливий, адже згодом виправити деякі огріхи поведінки буде практично неможливо.
Виховання дитини в 2 роки зажадає від мам і тат демонстрації не тільки відповідальності, а й терпіння. Справа в тому, що дитина поки не може самостійно себе контролювати. Саме з тієї причини він періодично закочує істерики і демонструє свою незгоду з дорослими. Не дивно, що це обурює дорослих, а також просто виводить їх з себе. Але дорослим під силу змінити ситуацію, що складається, адже вони зі свого боку повинні розуміти, коли потрібно застосувати твердість, а коли хитрість.
Це пояснюється тим, що дворічний вік - це найбільш благодатний час, коли відбувається формування справжнього характеру малюка. В цей же час закладаються і основи його виховання на все життя. Але неприпустимо ламати характер такому маленькому чоловічкові - для нього важливо саме право вибору, тому тиснути на нього не варто. Єдиний виняток - це дійсно небезпечні для життя ситуації, коли має звучати чітке «не можна».
Якщо ж є можливість вибору, то нехай малюк вибирає. Йдеться зокрема про такі прості дрібниці, як вибір сандалики або футболки. Але якщо погода на вулиці дощова, а малюк продовжує наполягати на сандалики, то йому необхідно пояснити, чому потрібно зробити не так, як хочеться йому. Їли прості пояснення виявляються не ефективними, то варто піти на хитрість, наприклад, сказати, що в чоботях йому можна буде пройти по калюжі, а ось в сандалики - немає. Якщо постійно намагатися домовлятися з малюком, то незабаром він і сам зрозуміє очевидні для дорослого речі. Якщо ж він продовжить пручатися, то крихту просто необхідно чимось зацікавити. Наприклад, щоб вкласти дитину спати, йому можна розповісти про те, скільки всього вам разом належить зробити після сну. Адже для дорослого це не складно, але і для дитини не прозвучить, як наказ. В такому випадку виховання дитини в 2 роки виявиться найбільш спокійним і при цьому ефективним.
Татів друг і мамин помічник
Психологія дворічної дитини багато в чому визначається знаменитою фразою «я сама!». При цьому дитина у віці двох років вже має цілком певне уявлення про те, що він має намір зробити. Але поки навичок на здійснення задуманого у нього недостатньо, тому на всі невдачі слід цілком логічна реакція, аналогічна дорослим - відчай, розлад і гнів. Тому мамі необхідно своєчасно надати підтримку в починаннях малюка, але не робити нічого замість нього. Тому замість фрази «давай краще я», варто частіше застосовувати «а спробуй ось так» і т.п. тільки в такому випадку виховання дитини в 2 роки виявиться найбільш результативним і позитивним.
Ще одна особливість дворічних дітей і їх психології полягає в прагненні до всілякої допомоги дорослим. Тому від дорослих потрібно лише забезпечити і надати їм таку можливість. Допомагати дітки починають намагатися вже після року, але перші позитивні результати з`являються тільки до двох років. Іншими словами, якщо дитина рветься помити підлогу - нехай він це зробить, але під маминим контролем: одного його за цим заняттям залишати поки не можна. При цьому виховання дитини 2 років передбачає досягнення певного результату, тому батьки повинні відзначати похвалою кожне, навіть найдрібніше досягнення своєї дитини.
Психологія уникнення примх
У віці двох років діти вже всерйоз демонструють твердість свого характеру, перевіряючи батьків і оцінюючи межі дозволеного. Нерідко дитина щось бачить і починає цьому наслідувати - це теж нормально для даного віку. При цьому малюк може помітити і те, як хтось інший закотив своїй мамі істерику, а потім застосувати таку методику до себе. Тут важлива перша реакція мами.
Так чи інакше, виховання дитини в 2 роки вимагає недопущення таких засадничих помилок батьків:
- йти на поводу у дитини;
- обговорювати його при інших дітях і дорослих;
- кричати на дитину;
- потурати примхам.
У разі істерики точно не можна задовольняти капризи дитини, в іншому випадку така манера поведінки відкладеться у нього на довгі роки вперед.
