Виховання дитини в 3-4 роки, психологія поради
Виховання дитини в 3-4 роки - справа непроста, адже це той самий вік, коли дитина вже кілька подорослішав, але при цьому залишається маленьким. У цей час батьки повинні бути особливо делікатними - тільки так можна непомітно для дитини і в м`якій формі коригувати його характер.
Зазвичай маленькі діти проявляють свій характер шляхом скандалів і істерик. Тому виховання дитини 3, 4 років йде складно, психологія та поради з цього приводу актуальними для всіх батьків. Коли діти тупають ногами, плачуть, розкидають іграшки, батьки просто не знають, як заспокоїти своє чадо. Так що ж робити в такому випадку і що буде більш ефективним: заборони і покарання або спеціальне виховання?
Відео: виховання дитини 3 4 роки психологія поради
Чому діти в 3, 4 роки не слухаються
Для того щоб зрозуміти виховання дитини, потрібно зрозуміти першопричини його поганої поведінки. Причому в цьому віці для дітей різної статі вони будуть однаковими. Тобто, малюки перебувають в стані фрустрації, коли бажання їх просто не можуть бути задоволені в повному обсязі. Тобто, малюк розуміє, що дозволено йому не все, що він змушений підкорятися певним правилам - це і є процес дорослішання. Будь-наглядова і чуйний батько прекрасно розуміє, коли капризи починаються для того, щоб чогось досягти. Але ж іноді причини такого непослуху можуть ховатися і в іншому, наприклад, в нездужанні, проблеми в дитячому саду і ін.
Психологія, поради застосовні в таких випадках
У такому віці для дітей характерно найбільш явне і активне наслідування дорослим. Вони начебто губки переймають манери поведінки і нові слова. Тому батьки неодмінно повинні контролювати свої вчинки і мова, а також пропонувати дитині такі ігри, які б найкращим чином сприяли пізнання навколишнього світу. Також буде корисно регулярне читання казок, які допоможуть сформувати у малюка цінності.
Приблизно з трьох років сам дитина тренується в спілкуванні з однолітками, тому йому необхідно надати таку можливість - нехай він на дитячому майданчику і у всіляких гуртках спілкується з дітьми, близькими йому за віком. Правда, в цей же період батькам доводиться зіткнутися і з проблемами адаптації дитини в дитячому саду.
Найчастіше до трьох років діти стають агресивними і просто впертими, прагнуть до незалежності. Тому дорослим необхідно зі свого боку максимально заохочувати прояви дитячої самостійності, але при цьому не піддаватися на маніпуляції свого чада і своєчасно виявляти строгість. Тому знання психології виховання дитини 3, 4 років дуже важливо.
Причин поганої поведінки дітей такого віку може бути кілька. Найпоширенішими з них психологи називають такі:
1. Боротьба за батьківську увагу. Нерідко причина неслухняності - це лише бажання дитини привернути до себе батьківську увагу. Особливо гостро воно проявляється в тих випадках, коли батьки не просто постійно займаються своїми справами, але і не приділяють своїй дитині такого необхідного йому уваги. Адже сам малюк поки не має уявлення про конструктивну взаємодію з дорослими, а також про те, як з ними потрібно будувати діалог, нормальні взаємини. Тому він вибирає самий простий і доступний для себе спосіб.
2. Самоствердження дитини, що йде в розріз з гіперопікою батьків. Після дворічного віку діти починають все активніше заявляти про своє прагнення до самостійності. А батьки, хоч і з найкращих спонукань, постійно нав`язують їм свою точку зору, контролюючи, дорікаючи і повчаючи. Не дивно, що дитина бореться з такою критикою не послухався мене.
3. Бажання помститися. Нерідко з тих чи інших причин батьки доставляють дитині «неприємності». Це може бути несмачна каша або прибрана улюблена іграшка та ін.
4. Невпевненість у власних силах. У тому випадку, коли малюк у чомусь розчаровується або навіть впадає у відчай, то його поведінка цілком може стати неадекватним. Причому коріння цієї причини зводяться до заниженої самооцінки дитини, його невпевненість, що і виражається в своєрідному протесті.
Поради батькам
На кожному з етапів дорослішання малюка у нього йде формування тих чи інших емоційно-вольових якостей. Психологи сформулювали цілу низку порад, дотримання яких сприяє створенню умов для розвитку в дитині певних особистісних рис. Тому:
1. З самого раннього дитинства батьки повинні демонструвати дитині позитивні емоції. Робиться це шляхом простих дотиків і звернень до дитини з певною інтонацією. Так як на першому році життя у малюків йде формування базального довіри до світу. Саме воно є фундаментом для формування майбутньої зрілої і здорової особистості. Те саме базальна довіра - це основна риса особистості, яка визначає позитивне ставлення до навколишнього світу.
2. Також важливо заохочувати будь-які прояви самостійності. Так, дитину потрібно обов`язково хвалити за самостійне розстібання і застібання гудзиків, а також прибрані в ящик іграшки та ін. До трьох років у дітей формуються такі якості особистості, як самостійність і цілеспрямованість.
3. З трьох до шести років важливо підтримувати проактивность і винахідливість в дитині. Нехай він самостійно вирішує, як йому вчинити і чим зайнятися. Корекція небажаного поведінки повинна здійснюватися шляхом покарання і заохочення.
Важливо пам`ятати, що від виховання малюка буде залежати вся його подальше життя. Адже саме батьки повинні сформувати здатність любити, знаходити своє місце в світі і досягати поставленої мети.
