Виховання дітей 8 років психологія
8-9 річний вік дитини - це відносно спокійний час для батьків, яке передує перехідному періоду. Але і цей вік має свої підводні камені, тому виховання дитини ні в якому разі не можна пускати на самоплив.
Психологія виховання дитини 8 років
Приблизно в 8-9 річному віці діти починають все більше помітно віддалятися від своїх батьків. Тому дорослим доведеться запастися терпінням, щоб продовжити грамотно вибудовувати відносини з дорослішим сином або дочкою. Важливо пам`ятати, що втручання в життя дитини, якщо воно буде надмірним, може зробити його в дорослому житті зовсім не самостійним. Адже все швидко звикають до того, що хтось завжди готовий залагодити всі проблеми, проконтролювати вирішення виникаючих питань. Тому якщо батьки не дають дитині зробити жодного самостійного кроку, то вони лише сформують у нього пасивне ставлення до життя в цілому. Думати в такому випадку дитині зовсім не доведеться. Тому ні до чого хорошого така модель поведінки не приведе.
Відео: Уроки-підказки для батьків дітей 10-11 років. курс "Як правильно виховувати дітей"
При цьому можна подивитися на ситуацію і з іншого боку. Так, 8-річний чоловічок все ще залишається дитиною. Звичайно, він уже встиг достатньою мірою адаптуватися до своєї нової шкільного життя, а організм вже встиг звикнути до непростого завантаженому графіку, відносини в колективі також почали вибудовуватися. Проте, навіть при зовнішньому благополуччі, дитяча психіка в цьому віці зміцніла ще не до кінця. Тому бажано, щоб саме в батьках дитина знайшла для себе основні слухачів і порадників. Адже в деяких випадках дитині просто необхідно думку мудрого і уважного дорослого. А якщо дитина візьме відповідальне рішення самостійно, то зовсім немає гарантій, що воно буде правильним. Ще гірше, якщо порадників собі він буде шукати на стороні.
Для того щоб батькам зберегти свою спільність з дитиною, але не придушити при цьому його волю, потрібно прагнути розмовляти з ним якомога більше. Тільки це повинні бути розмови по-дорослому, без підвищеного тону і сюсюкання. В ідеалі бесіда повинна вестися на рівних. Можна запитати, що сталося в школі, яке поведінка однокласників і вчительки. Якщо батьки будуть ставити правильні навідні запитання, то дитина неодмінно сам розповість їм про те, що його так сильно турбує.
Поради батькам
В першу чергу дитячі психологи радять, як можна більш уважно придивлятися до своєї дитини. Адже чим дорослішими він буде, тим сильніше він віддалиться від батьків. Але в 8-річному віці ще цілком реально прищепити чаду повага до старших і до сім`ї, а також пояснити, що думка батьків завжди має враховуватися в першу чергу.
До перехідного періоду залишається всього кілька років. У той час будь-який підліток починає відчайдушно бунтувати проти тих норм, які спробують йому нав`язати батьки. Саме в цей час у великій пригоді батькам послужить їх правильне виховання в дитинстві. Адже на восьмирічну дитину батьки ще дуже сильно впливають.
Агресія і дитячі страхи
Важливою ланкою у вихованні та розвитку будь-якої дитини є дитячі страхи. Але корисний страх може бути тільки в тому випадку, коли він виконає свою функцію і тут же зникне. Найхарактернішими страхами для восьмілеток є невдача, сварка з батьками, фізичне насильство, негативні вчинки і власна брехня.
Відео: Спілкування з дитиною. Виховання дітей 8-12 років.
Основна проблема для батьків дітей восьми років - це прояви дитячої агресії. Адже дитина цілком може проявити агресію до оточуючих тільки для того, щоб самоствердитися. Крім того, до подібної поведінки дітей може стимулювати телевізор або комп`ютерні ігри. Які ж основні прояви агресивності дітей? Зазвичай дитина загрожує оточуючим, постійно влаштовує сварки і бійки, намагається заподіяти біль, як тваринам, так і людям, ламає свої і чужі речі і т.п.
Швидше за все, восьмирічна дитина ще не почне прогулювати уроки або тікати з дому, хоча зустрічається і таке інше. Але для того щоб точно цього уникнути, дитячої агресії важливо задавати інший напрямок. Наприклад, можна запропонувати на розтерзання газету, запропонувати попинать боксерську грушу або просто подушку, розстріляти щось з водяного пістолета і т.п. дії.
Важливо втілити дитячий гнів, щоб дитина сам розповів про людину або ж про предмет, до якого у нього настільки сильна антипатія. Також об`єкт можна виліпити з пластиліну або намалювати. Головне дати дитині можливість висловитися і виплеснути свої негативні емоції. Якщо дитина навчиться контролювати і розуміти свій гнів, то це буде дуже важливий крок у становленні його особистості.
