Вірші про дружбу (короткі)
Пропонуємо вам підбірку коротких дитячих віршів про дружбу. Тут зібрані вірші з максимально легким розміром і римою, написані відомими дитячими поетами, тому дитині буде легко їх вивчити напам`ять для свята, дитячого ранку або на урок в школі.
про дружбу
Дружить з сонцем вітерець,
А роса - з травою.
Дружить з метеликом квітка,
Дружимо ми з тобою.
Все з друзями навпіл
Поділити ми раді!
Тільки сваритися друзям
Ніколи не треба!
Ентін Юрій
***
ДРУЗІ
Як почну цукерки є,
У мене друзів не злічити.
А закінчилися цукерки
І друзів в помині немає.
За цукерку кожен друг,
Так і pвется її з рук.
Hу навіщо мені дpужба ця?
Я і сам люблю цукерки.
Олена Стеквашова
***
Мій друг
У нього вагон достоїнств,
Недоліків немає майже,
Нічого йому не варто
Вам посмішку принести.
Давати він хоче, а не брати,
Він сильний, а не слабкий,
Про нього я товстий зошит
Всю списати могла б!
Він вигравати вміє,
Чи не боїться програти,
«Дуже швидко він розумнішає!» -
Записала я в зошит.
Полагодив він клітку птиці,
Дав кошеняті молоко.
Він вміє вибачитися,
Це теж нелегко!
Агнія Барто
***
Друзі-товариші
День стояв веселий
Ранньою весною.
Йшли ми після школи -
Я так ти зі мною.
Куртки нарозхрист,
Шапки набакир, -
Йшли, куди попало
У перший теплий день.
Йшли, куди попало,
Просто навмання,
Прямо та праворуч,
А потім назад.
А потім назад,
А потім колом,
А потім підстрибом,
А потім бігом.
весело бродили
Я так ти зі мною,
весело повернулися
До вечора додому.
Весело розлучилися -
Що нам сумувати?
Весело один з одним
Зустрінемося знову.
С. Маршак
***
ПОДРУЖКИ
Ми посварилися з подружкою
І сіли по кутах.
Дуже нудно один без дружки!
Помиритися потрібно нам.
Я її не ображала -
Тільки ведмедика потримала,
Тільки з ведмедиком втекла
І сказала: «Не віддам!».
Я піду і помирюся,
Дам їй ведмедика, вибачусь,
Дам їй м`ячик, дам трамвай
І скажу: «Грати давай!».
А. Кузнєцова
***
Без мене
Я піду далеко в море,
Але настане новий день,
І образити брата Борю
Чи зможуть всі, кому не лінь.
Друг мій Вовка занудьгує,
Занудьгує в тиші,
Буде він ходити сумним,
Згадуючи про мене.
Без мене заплаче мама,
Папа може засумувати,
Без мене вони ... так мало ль,
Ні, не буду йти!
Олег Бундура
***
Вірш про дружбу
Багато моїх друзів:
Лена, Танечка, Сергій.
З Оленою пісеньки співаємо,
З Танею ми гуляти підемо,
А Сергійкові цілий день
Нас дражнити зовсім не лінь!
У школі дружно ми живемо:
Разом вчимося, ростемо,
Дізнаємося про все на світі,
Про інших таких же дітей,
Як вони живуть і чим
Займатися їм не лінь.
Всім дружити необхідно -
Ані, Віті, Насті, Дімі,
Всі ми - кращі друзі,
Один без одного нам не можна.
Ми розумнішаємо і ростемо,
У школі весело живемо.
Нехай вчителька вірить -
Ми її НЕ підведемо!
Бережна Віолетта
***
подарунок
Прийшла до мене подружка,
І ми грали з нею.
І ось одна іграшка
Раптом сподобалася їй:
Жаба заводна,
Весела, смішна.
Мені нудно без іграшки -
Улюблена була!
Але все ж я подружці
Іграшку віддала.
Благинина Олена
***
У мене тепер є Друг,
Відданий і вірний.
Без нього я як без рук,
Якщо відверто.
Ми гуляємо у дворі,
Весело граємо,
Скоро в школу у вересні
Разом покрокував.
Другу я будь секрет
Розповім без страху.
Я несу йому котлет,
Сховавши під сорочкою.
Їж, мій маленький Дружок,
Що ще затієш?
Ти поки ще щеня,
А дружити вмієш.
Відео: Вірші про дружбу.
***
Вірші про дружбу для дітей
Нижче пропонуємо вам вірші про дружбу для дітей більш старшого віку.
самоскид
Гуляв одного разу у дворі я,
І раптом побачив самоскид!
Такий гарний, червоно-жовтий,
Сергійко, друг, його тримав!
Йому машину подарувала
На свято мама. От біда -
Адже я про це самоскиді
Мріяв усе життя, мріяв завжди!
Я відразу дуже розсердився,
Моїм ворогом Сергійко став!
Адже не йому, а мені був потрібен
Той червоно-жовтий самоскид!
І щоб Сергійко не зазнається,
Хотів сказати йому тоді,
Що мені ні крапельки, анітрохи
Машина ця не потрібна!
Але тут мій друг мене побачив,
До мене він швидко підбіг,
Такий веселий і щасливий,
Сказав, що дуже мене чекав.
І довго ми потім грали ...
І раптом неважливо стало мені,
Що самоскид той подарували
Сергійкові, одному, а не мені.
Травіна Ольга
***
Є такі хлопчики
Ми на хлопчика дивимося -
Він якийсь відлюдник!
Хмуриться він, супиться,
Ніби випив оцту.
В сад виходить Вовочка,
Похмурий, немов заспаний.
- Не хочу вітатися, -
Ховає руку за спину.
Відео: вірші про дружбу 2016
Ми на лавочці сидимо,
Сів в сторонку відлюдник,
Не бере він м`ячика,
Він ось-ось розплачеться.
Думали ми, думали,
Думали, придумали:
Будемо ми, як Вовочка,
Похмурими, похмурими.
Вийшли ми на вулицю -
Теж стали хмуритися.
Навіть маленька Люба -
Їй всього-то років зо два -
Теж випнула губи
І надулася, як сова.
- Глянь! - Кричимо ми Вові.
Добре ми похмурі брови?
Він глянув на наші обличчя,
Збирався розсердитися,
Раптом як расхохочется.
Він не хоче, а регоче
Дзвінкіше дзвіночка.
Замахав на нас рукою:
- Невже я такий?
- Ти такий! - Кричимо ми Вові,
Все сильніше похмурі брови.
Він пощади запросив:
- Ой, сміятися немає сил!
Він тепер невпізнанним.
З ним на лавочці сидимо,
І його ми називаємо:
Вова - колишній відлюдник.
Він насупитися захоче,
Згадає нас і зарегочеться.
Агнія Барто
***
павучок
Сплів одного разу павутинку павучок
І повісив павутинку на сучок.
- Ква! - Вигукнув Жабеня.
- Ну і мережу!
Просто любо, просто дорого дивитися!
Павучок, павучок, дай мені сіточки клаптик.
Я хотів би, павучок, змайструвати собі сачок.
Клацнув Лелека довгим дзьобом:
- Клац! да клац!
Ай да майстер!
Павутинка - чистий шовк!
Павучок, павучок, дай мені сіточки клаптик.
Всім відомо - я рибалка.
Без мереж не можна ніяк.
Йшла Їжачиха тихо листям шурхотом
І сказала: - Павутинка хороша!
Павучок, павучок, дай мені сіточки клаптик.
Я гриби знайшла в лісі,
Як додому їх донесу?
Павучка хвалила Совушка-Сова:
- Про тебе всюди добра чутка.
Павучок, павучок, дай мені сіточки клаптик.
Потрібен мені гамак для сну:
Адже моя ліжко - сосна.
Озирнувся Павучок, а в куточку
тільки ниточка залишилася на сучку.
Став жучків він, різних метеликів скликати
Через ниточку-мотузочку скакати!
Придалася павутинка для добра.
Тут і казочку кінчати прийшла пора.
Ю. Любимова
***
Подружка Маша
Ми з моєю подружкою Машею
Разом ходимо в дитячий сад.
У нашій групі з`явилися
Троє новеньких хлопців.
Серед них хлопчисько Вовка,
Дуже шкідливий і поганий.
Він вчора кричав на Машу,
А потім штовхнув рукою!
Я хотіла заступитися
За подругу - здачі дати,
Тільки Маша чомусь
Покликала його гуляти!
Ми ліпили разом бабу,
Він катав нам сніжний ком.
Пограли в астронавтів
І додому пішли потім.
Вранці Вовка прямо в групі
Зняти черевики нам допоміг,
Чи не кривлявся і не бився,
Допомагав нам всім чим міг!
І з тих пір завжди ми разом,
Вовка наш хороший друг.
Чому ж він змінився
Якось швидко, як-то раптом?
Я подумала трохи
(Ну, півгодинки всього),
І вирішила - просто Маша
Застосувала диво!
Г. Боргуль
