Пошкодження сечового міхура: види, симптоми, діагностика та лікування травм сечового міхура
Пошкодження сечового міхура відносяться до тяжких травм. Класифікація пошкоджень сечового міхура: закриті і откритие- ізольовані і сочетанние- неускладнені і осложненние- внутрішньочеревні, забрюшного і змішані.
Причиною закритого пошкодження сечового міхура може бути сильний удар в живіт, забій передньої стінки живота при його переповненні. Зсередини стінка міхура може бути пошкоджена при необережному введенні в нього металевих інструментів. В основному закриті ушкодження сечового міхура з приводу перелому кісток тазу (травмування його кістковими уламками) або зі зміщенням тазових кісток, до яких він прикріплений.
Пошкодження сечового міхура поділяють на заочеревинні - розрив в області міхура, що не покрита очеревиною, і внутрішньоочеревинні - розрив стінки міхура. При попаданні в порожнину очеревини сечі розвивається перитоніт. Заочеревинний розрив сечового міхура призводить до розвитку в тазової клітковині сечових набряків.
Відео: Гіперактивність сечового міхура. Про що варто задуматися?
Симптоматика і діагностика закритих пошкоджень сечового міхура
Відео: РАК сечового міхура У ЧОЛОВІКІВ ПРОГНОЗ
Перші ознаки закритого розриву сечового міхура - біль внизу живота, безперервні безрезультатні позиви до сечовипускання, виділення крові замість сечі або невеликих кількостей сечі, забарвлених кров`ю. При внутрішньочеревних розривах проявляються також симптоми подразнення очеревини, наявність вільної рідини в черевній порожнині, при заочеревинної - припухлість і хворобливість в надлобковій і клубової ділянках. Закриті пошкодження сечового міхура діагностуються на основі перерахованих вище симптомів, результатів катетеризації сечового міхура і ретроградної цистографії в двох проекціях.
Введення в сечовий міхур катетера дозволяє підтвердити підозру на розрив сечового міхура, якщо введена по катетеру рідина виділяється назад краплями, в повному обсязі і забарвлена кров`ю.
Для внутрішньочеревного розриву сечового міхура характерний такий симптом: відсутність сечі або виділення лише невеликої кількості сечі по катетеру, введеному в сечовий міхур, тому раптове виділення великої кількості каламутній, кров`яною рідини при глибокому проведенні катетера.
За допомогою цистографії урологи виявляють затікання рентгеноконтрастної речовини за межами контурів сечового міхура. Обов`язковою є виконання ультразвукового дослідження органів черевної порожнини, заочеревинного простору для виявлення поєднаних пошкоджень.
Лікування пошкоджень сечового міхура
У кожному разі повного закритого пошкодження сечового міхура потрібне негайне оперативне втручання. При неповному розриві і ударах сечового міхура застосовують консервативне лікування: постільний режим, гемостатики, знеболюючі, антибіотики і протизапальні препарати, постійний катетер для профілактики двоетапного розриву на 10 днів.
При заочеревинному розриві операція полягає в розтині сечового міхура, видаленні вилитої сечі і гною з околомочевой клітковини, дренування сечового міхура і тазової клітковини. При внутрибрюшном розриві проводять лапаротомію, ревізію і дренування черевної порожнини, зашивають пошкоджену стінку сечового міхура, здійснюють епіцістостоми. У разі пошкоджень органів черевної порожнини необхідно спочатку провести корекцію органів черевної порожнини, потім зашити сечовий міхур і провести епіцістостоми.
Відкриті пошкодження сечового міхура переважно вогнепальні, але можуть бути різаними, колотими, рваною-забитими. Відкриті поранення сечового міхура поділяють на дотичні, наскрізні та сліпі, на поза- і внутрішньочеревні, змішані. Вони дуже часто поєднуються з травмами інших органів.
Симптоматика і діагностика відкритих ушкоджень сечового міхура
У клінічній картині відкритих пошкоджень сечового міхура переважають часті і безрезультатні позиви до сечовипускання, виділення замість сечі крові. Характерною ознакою пошкодження сечового міхура є виділення сечі з рани.
Вогнепальні поранення часто характеризуються важким станом хворого: шоком, кровотечею, анемією. Діагноз, як і при закритих пошкодженнях сечового міхура, підтверджують даними катетеризації сечового міхура і цистографії в двох проекціях, даними ультразвукового обстеження органів черевної порожнини і заочеревинного простору.
При відкритих пошкодженнях сечового міхура лікування завжди оперативне. Його виконують за тими ж принципами, що і при закритих пошкодженнях. Необхідно проводити хірургічну обробку рани.
