Форми, методи та прийоми ознайомлення дітей з мистецтвом
Перш за все педагог виховує у дітей інтерес до творів мистецтва, викликає увагу до них. Поступово він формує здатність естетичного сприйняття. Розглядаючи картинки або скульптуру, діти цікавляться, що зображено, впізнають знайомі предмети і явища, знайомляться з тими, яких раніше не знали. Розвиваючи естетичне сприйняття у дітей, слід направляти їх увагу не тільки на зміст зображеного, а й на форму вираження образу, на кошти зображення, які роблять образ виразним.
Через твори мистецтва діти не просто знайомляться з явищами життя: вони отримують уявлення про прекрасне, гармонійному, доцільному, виразному, т. Е. Вчаться естетично освоювати життя. Естетичні оцінки включають зазвичай і моральні судження - що добре і що погано.
Для естетичного сприйняття характерно зацікавлена, схвильоване ставлення до зображуваних явищ. Таке ставлення знаходить вираз в словах, в оцінці того, що відбувається в картині, переданого в скульптурі.
Спрямованість уваги на виразність в зображенні подій, образів людей, тварин, на багатство характерних деталей, колірну сторону в творах мистецтва дає можливість підвести дітей до вміння елементарно оцінювати їх. Оціночна ставлення у дітей виражається насамперед у перевазі одних творів іншим: часто діти просять показати ще кілька разів те, що їм сподобалося і запомнілось- з`являються улюблені твори, розвивається усвідомлене почуття радості, задоволення від розглядання. Займаючись з дітьми 3-4 років, важливо перш за все привернути їх увагу до картини.
Один із прийомів, за допомогою якого можна зацікавити малюка змістом картин, це запропонувати йому поставити себе на місце того дитини, який є дійовою особою в картині. Дитина стає героєм цікавого для нього події і з захопленням починає розповідати про самого себе.
При розгляданні картини з маленькими дітьми можна вводити своєрідний ігровий прийом, що розвиває спостережливість і мова: вихователь шляхом запитань залучає дитину в змагання - «Хто більше побачить на зображенні?», Спонукаючи його до спостережливості і висловлювань.
У дуже рідкісних випадках малюки дивляться картини мовчки. Вихователь повинен підтримувати розмови дітей, вчити їх правильно називати предмети і деякі їх характерні ознаки, допомагаючи краще зрозуміти зміст картини.
Старші дошкільнята набувають вміння сприймати твори різного змісту, а не тільки ті, в яких є цікавий сюжет, зображено якусь дію. Разом з тим і сюжетну картину вони здатні тепер сприймати інакше, ніж в більш молодшому віці, - багато про що вони можуть здогадатися, багато вообразіть- допомагають одержувані дітьми знання і нові уявлення про явища життя. У дітей цього віку досить розвинена любов до природи, і вони з інтересом ставляться до пейзажу, визначають, яку пору року зображено, що характерно для осені та весни, які фарби вибрав художник для їх передачі, як зображені зимовий холод, хуртовина, осінній вітер.
Дуже важливо практикувати повторне розгляд картин: знайоме твір викликає жваві висказиванія- в ньому зазначаються ті сторони і деталі, що не були помічені в перший раз. Бесіди з дітьми спрямовані на більш глибоке розуміння подій, зображених у картині: діти не тільки розповідають про те, що зображено, а й як зображено. Цьому вихователь вчить дітей за допомогою зразка розповіді.
Розповідь вихователя по картині повинен бути по можливості образним, виразним, щоб підняти інтерес у дітей, створити певний настрій. Коли це можливо, вихователь використовує художню літературу (читає рядки вірша, уривок з казки, оповідання).
Вихователь підводить дітей до вміння порівнювати одну картину з іншого. Старші дошкільнята здатні до деякого порівняльного аналізу. Наприклад, показавши дітям картини І. Левітана «Март» та А. Саврасова «Граки прилетіли», вихователь запитує, де, на їхню думку, зображена рання і де пізня весна. «Тут граки вже в`ють гнізда, - говорить один хлопчик, показуючи на картину А. Саврасова, - а тут, - показує на картину« Март », - ще жодної пташки не видно, і тут снігу багато, а там він весь потемнів, тане, на дахах снігу зовсім немає ».
Питання вихователя «На якій картині зображений сонячний день?» - Звертає увагу дітей на колорит картини - поєднання фарб, характерне для весняного дня. Потім педагог просить дітей розповісти про колірні сполучення, передають похмурий день в картині «Граки прилетіли».
Бесіда може початися з розповіді самого вихователя про картину. Потім шляхом запитань він привертає і дітей до активного вираження своїх вражень. В інших випадках, коли у дітей розвинене вміння розглядати картини і вихований інтерес до них, бесіда прямо починається з питань до дітей. Провівши розмову по картині, вихователь в висновок висловлює своє судження про неї в зрозумілою і цікавою для дітей формі, узагальнюючи їх висловлювання.
Книжкова ілюстрація дозволяє підвести дітей до поглибленого сприйняття змісту тексту. Велику роль при цьому відіграють питання вихователя, що встановлюють зв`язок між змістом картини і прослуханих текстом.
Так, наприклад, при аналізі образу героя ( «Дядя Стьопа». С. Михалков) вихователь, показуючи ілюстрації, звертає увагу дітей на передачу характерної зовнішності героя, а також задає питання, що виявляють окремі риси характеру дяді Стьопи, його вчинки. Педагог допомагає дітям робити нескладні висновки, узагальнення, звертає їх увагу на головне.
В результаті таких занять у дітей розвивається інтерес до розглядання картин. Вони починають помічати картини поза дитячого саду, розповідають про їхній зміст вихователю. Інтерес цей підтримується тим, що в дитячому садку дітям надається можливість самостійно розглядати художні листівки і картинки. Можна, наприклад, організувати гру в «магазин», де продаються листівки, і діти будуть самі вибирати їх.
Навесні, після того як у старшій групі систематично проводилося розгляд картин, добре влаштувати в груповий кімнаті або в залі виставку. Всі репродукції картин, які діти бачили протягом року, вставляються під скло або в картонні паспарту і красиво розміщуються на стінах. До них додається кілька нових картин.
Коли виставка готова, вихователь пропонує подивитися її. Діти вільно переходять від однієї картини до іншої і розглядають їх. Вихователь прислухається до висловлювань дітей, перевіряє, чи пам`ятають вони раніше бачені картини, чи помічають те, що для них є новим. Потім він об`єднує дітей і обходить з ними всю виставку. Діти кажуть, які картини вони більше люблять, які краще пам`ятають, більш уважно розглядають нові картини, висловлюються про їхній зміст.
При ознайомленні з декоративно-прикладним мистецтвом можуть бути застосовані інші прийоми. Перш за все діти повинні зрозуміти доцільність речей, поєднання краси з призначенням і вживанням речі. У всіх випадках, коли це доцільно, слід надавати дітям можливість діяти з речами, використовувати їх.
При розгляданні візерунків на речах, декоративних малюнків можна вносити елементи гри: вихователь пропонує знайти в візерунку однакові або однорідні елементи, вказати, як вони повторюються, відзначити однакові кольори або відмінність у забарвленні однакових елементів. Вихователь підводить дітей до думки про повторюваності елементів, про їх правильному чергуванні, про різноманітність їх використання.
Візерунки, орнаменти на предметах допомагають в декоративному малюванні: діти навчаються робити візерунки більш ритмічні і багатобарвні. Художньо виконані іграшки і скульптура служать зразками для ліплення і малювання, знайомлять дітей з пластичними зображеннями, з передачею форми, руху.
Незвичайна цікавість образів, життєрадісність, яскравий розпис Кіровської іграшки (красуні водоноски, годувальниці, коні, козли, качечки, півні і т. Д.) Дозволяють використовувати їх в іграх, в іграх-драматизація на казкові сюжети ( «Хаврошечка», «Морозко» , «Терешечку» і ін.).
Бажано організувати екскурсію дітей підготовчої групи в музей або на виставку декоративного мистецтва. Познайомившись на заняттях і в іграх з аналогічними творами, діти з цікавістю подивляться експонати музею або виставки і послухають пояснення співробітника музею.
Отже, в дитячому саду використовуються такі форми, методи і прийоми ознайомлення дітей з мистецтвом: Розгляд окремих творів або спеціально підібраних серій картин, скульптур, ілюстрацій, творів декоративно-прикладного мистецтва. Для заняття зазвичай підбираються твори одного будь-якого виду мистецтва - або репродукції картин, або скульптура, або твори декоративно-прикладного мистецтва.
Розгляд супроводжується питаннями до дітей, бесідою, самостійними висловлюваннями дітей, розповіддю вихователя, читанням віршів і уривків з прозових творів.
У дитячому садку, в груповий кімнаті або залі, влаштовуються виставки художніх творів на ту чи іншу тему або з творів будь-якого виду мистецтва: естампи, ілюстрації, скульптура тощо.
Зі старшими дітьми проводяться екскурсії в музеї або на виставки для перегляду заздалегідь відібраного матеріалу, доступного для дитячого сприйняття як за обсягом, так і за змістом. Заохочується самостійне розглядання дітьми творів мистецтва в дитячому садку і поза ним. Вихователь уважно вислуховує розповіді дітей про бачене.
