Чи потрібно щепити дитину?
З появою малюка на світ перед батьками постають безліч запитань, пов`язаних з його здоров`ям, і один з них, з яким стикаються в перші хвилини життя, стосується того, чи потрібно робити щеплення дитини.
Універсальної відповіді на нього не існує. Тому, як би батьки не мріяли про те, щоб фахівці дали їм тверде "добро" або ж, навпаки, категорично заборонили щеплення (якщо, звичайно, мова йде не про протипоказання за станом здоров`я), всю відповідальність за будь-яке з рішень, що приймаються доведеться нести їм самим. А для того щоб не сумніватися в тому, чи потрібно робити щеплення дитини, не завадить інформація не тільки про самих щеплення, а й про їхню користь, шкоду і можливі наслідки.
Що з себе представляють щеплення
Це особливі речовини, які вводяться в організм і змушують його сприймати їх як віруси тих чи інших захворювань. Це призводить до вироблення антитіл, при наявності яких подальше інфікування тим захворюванням, штам якого використовується в щеплювальному матеріалі, або не відбувається, або ж дитина переносить його в полегшеній формі. Передбачається, що ефективність щеплення обумовлюється не тільки її якістю, а й станом імунітету, тому так важливо прищеплювати тільки здорових дітей.
З історії щеплень
Не варто думати, що проблема того, чи потрібно робити щеплення дитини, з`явилася лише в останні десятиліття і була пов`язана з розвитком індустрії медичних препаратів. Насправді перші розробки в даному напрямку були проведені англійським медиком Е. Дженнером ще в 18 столітті, коли йому першому з лікарів вдалося простежити взаємозв`язок між тим, що доярки, які працюють з коровами, хворіють на вітряну віспу, даним захворюванням не страждають. На той момент ніякої мови про імунітет не йшла, але практичним шляхом було встановлено, що щеплення матеріалом, отриманим з бульбашок віспи у корів, робить людей до хвороби несприйнятливими. Звідси пішла і назва щеплень - "vaccina"- Вакцина по латині, що означає" коров`яча ".
Чим щепити дитину?
Почати слід з того, що спростувати чутки про так званих "поганих" або "хороших" вакцинах, а також про обов`язкові і доцільних щеплення. Не буває "поганих" вакцин, є лише проблеми з перенесенням їх окремих компонентів. Вакцини, так само як і ліки, проходять відповідний контроль і доцільність їх використання, а також безпеку, гарантується не тільки проведеними дослідженнями, а й офіційним дозволом застосування. Ще один момент стосується так званої доцільності щеплень. Наприклад, той же поліомієліт важко назвати поширеним захворюванням, але багато в чому його спад обумовлений саме своєчасним вакцинацією в сукупності з поліпшенням рівня життя. Як в даній ситуації розставити пріоритети в доцільності, якщо з банальним грипом батьки зустрічаються регулярно, а випадки поліомієліту поодинокі? Тому тут в питанні того, чи потрібно робити щеплення дитини, все-таки варто відштовхуватися від того календаря, який розроблений медиками, а не займатися самодіяльністю. І гепатит, і туберкульоз, і коклюш існують, наслідки їх можуть бути більш ніж сумними. Тим же батькам, які можуть собі це дозволити, має сенс звернути увагу на щеплення матеріал імпортного виробництва. Як правило, щеплення з його використанням здійснюються на платній основі, але переносимість їх може бути трохи легше, особливо якщо говорити про щеплення АКДС з її компонентом проти коклюшу.
Імпортні чи вітчизняні вакцини?
Чи не менше суперечок, ніж про те, чи потрібно робити щеплення дитини, викликають самі вакцини, а точніше, їх виробники. Вітчизняні вакцини не менш ефективні, ніж імпортні, проте останні переносяться легше. Від туберкульозу прищеплюють тільки вітчизняними вакцинами, а ось в частині поліомієліту та комплексу, до складу якого входять антигени коклюшу, дифтерії та правця, у батьків є вибір. Найбільше обговорень викликає вітчизняна вакцина АКДС з її компонентом проти коклюшу. Щеплення важлива і потрібна, але часто супроводжується різким підвищенням температури і запаленням на місці уколу. Інші наслідки можуть бути ще більш трагічними, аж до паралічу або коми. Так важко реагує організм дитини на суспензія вбитих кашлюкових мікробів, яка входить до складу вакцини АКДС. Її ж імпортні аналоги, іменовані пентаксимом і Інфанрікс містять в собі не клітини мікробів, а суміш коклюшного анатоксину і антигенів збудника хвороби (ацелюлярна вакцина), тому подібні реакції провокують вкрай рідко, хоча це і не гарантує, що у конкретної дитини при щепленні імпортною вакциною ускладнень не виникне. головна відмінність Інфанрінкса від Пентаксим в тому, що в останньому немає антигену гепатиту, тому порекомендувати конкретну вакцину може тільки лікар, враховуючи вже наявні щеплення і терміни наступних ревакцинаций. Слід зазначити, що безкоштовно поставити імпортну вакцину не вдасться, їх використовують в платних дитячих центрах, або ж можна домовитися про використання імпортної вакцини в поліклініці за місцем проживання, але тоді важливо дотримати умови її транспортування. Вартість препаратів різна, але не надто маленька.
Відео: Чи потрібно робити щеплення від грипу? - Доктор Комаровський
Як відрізнити реакцію на щеплення від ускладнення на неї
При ін`єкційному застосуванні, тобто при уколі, незалежно від того, в яку частину тіла він здійснюється, можливо місцеве почервоніння, набряк, зниження апетиту, підвищення температури. Якщо ж остання зашкалює за 40, не збивається, у дитини судоми або інші не типові реакції, то можна говорити про ускладнення. І про це обов`язково слід повідомити педіатра, так як індивідуальна непереносимість вакцин є приводом до відведення від подальших щеплень або ж до зміни препаратів.
Відео: Чи потрібно РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ? Щеплення дітям і дорослим - за і проти!
Можливі наслідки щеплень
Якщо вивчити побічні ефекти поголовного більшості медичних препаратів, то в анотації до них можна побачити перелік, в якому знайдеться практично все: від розладу шлунка до проблем в галузі неврології. З щепленнями така ж ситуація. Негативні результати можуть бути практично будь-якими, від банальної температури до епілептичного нападу або коми, і нехай остання зустрічається один раз на мільйон випадків нормальної вакцинації, передбачити її неможливо, так само як і передбачити, чи зіткнеться в своєму житті дитина з тих чи інших вірусом. Тому щеплення - це свого роду лотерея без гарантій:
- наслідки для здоров`я від введення вакцини нікому невідомі, навіть якщо сумнівів в тому, чи потрібно робити щеплення дитини, не виникає, і сама вакцина найбільш якісна;
- далеко не факт, що не щеплений дитина обов`язково захворіє при зіткненні з тим або іншим вірусом;
- ускладнення в ході перебігу захворювання можуть виникнути (або не виникнути) як у щепленого, так і у не прищепленого.
Що слід знати про регламентування щеплень і процедурі їх проведення
Скільки б не говорили про те, чи потрібно робити щеплення дитини, робити це через те, що його згодом не візьмуть ні в один дошкільний заклад, не варто. Це не більше ніж "страшилка" від педіатрів. Лікарів можна зрозуміти: у них існує своя звітність, в тому числі і про виконання норм календаря щеплень. Однак законодавство говорить про те, що саме відмовити в прийомі в освітні або оздоровчі установи можуть лише в той період, коли виникає загроза епідемії чи така вже підтверджена. Простіше кажучи, якщо в садку гепатит С, то дитину без щеплення в нього не візьмуть, у всіх інших випадках відмова від прийому його без відповідного штампа про своєчасне вакцинацію - це привід звернення в прокуратуру. Певні труднощі можуть виникнути лише з пробою Манту, без якої більшість дитячих садків не беруть дитину. Але і в цьому випадку є альтернативні методи діагностики, починаючи від огляду фтизіатра і флюрографії батьків і закінчуючи рентгеном і діаскін-тестом. Існує ще ряд аналізів, в тому числі і за мазком слини, які можуть підтвердити або спростувати факт наявності захворювання, проте до категорії безкоштовних або доступних вони не відносяться.
Відео: Чи треба робити щеплення дитині?
Перед кожним щепленням батьки підписують згоду на неї. В ідеалі педіатри повинні роз`яснювати не тільки те, чи потрібно робити щеплення дитини і як, а й особливості конкретної використовуваної вакцини, а також можливі побічні ефекти і наслідки. Якщо мама володіє достатньою кількістю інформації, можливо, що подібна лекція буде для неї не дуже інформативною. Тим же, хто чув про щеплення лише в рамках того, що їх слід робити, варто більш уважно підходити до дачі подібної згоди. Нехай краще лікар витратить кілька хвилин свого дорогоцінного часу, зате мама буде знати до вакцинації про те, чим вона може бути чревата, а не після здійснення щеплення.
Кілька порад для тих, хто думає батьків, які не сумніваються в тому, чи потрібно робити щеплення дитини
- Якщо у дитини присутні хоча б мінімальні ознаки будь-якої інфекції, щеплення краще відкласти, навіть якщо мова йде про банальні соплях. Жоден лікар не знає малюка так, як батько, і якщо поведінка останнього здається надмірно примхливим або відрізняється від звичайного, то варто поспостерігати, а не чекати, коли вакцина почне діяти на тлі розвивається застуди чи іншого вірусу.
- Це правило стосується і наявності у дитини захворювань, що є приводом для медичного відведення. Якщо батькам здається, що такі є, а педіатр наполягає на вакцинації, називаючи захворювання не мають до щеплення відносини, краще проконсультуватися додатково.
- Перед вакцинацією варто обмежити вживання продуктів, які можуть сприяти розвитку алергії, не завадить і профілактичний прийом антигістамінних препаратів. Особливо це актуально для дітей, властивих до алергії.
- Найчастіше негативні реакції на щеплення виникають не в день її постановки, а на наступний або через день. Тому набагато зручніше і безпечніше займатися цим питанням на початку тижня, щоб не опинитися в ситуації, коли побічні ефекти виникнуть у вихідні дні і полегшити стан дитини зможуть тільки лікарі швидкої допомоги.
- За кілька днів перед щепленням і стільки ж після неї бажано уникати відвідування людних місць і просто сторонніх контактів: віруси, "спіймані" на вулиці або в магазині, помножені на дію введеної вакцини, можуть дати небажаний результат. І тоді взагалі буде важко зрозуміти, чи є температура побічним ефектом від щеплення або ж на тлі ослаблення імунітету дитина стала жертвою банальної інфекції. Зазвичай інкубаційний період ГРВІ не перевищує двох-трьох днів, але це не означає, що слід залишити дитину без повітря. Навпаки, тривалі прогулянки сприятимуть зміцненню імунітету і полегшення засвоєння вакцини.
- Продовжуючи попередній пункт, набагато безпечніше (якщо, звичайно, календар щеплень таке дозволяє) вакцинуватися влітку, а не в період піку вірусних захворювань, а також намагатися скоротити саме час перебування в поліклініці. Нехай в черзі до кабінету стоять родичі, а мама гуляє в парку поруч, будучи готовою підійти протягом декількох хвилин.
Підбиваючи підсумки, хочеться зазначити, що розбираючись з тим, чи потрібно щепити дитину чи ні, відштовхуватися слід все-таки від індивідуальних особливостей розвитку і стану здоров`я. Але навіть в цьому випадку жоден з педіатрів не зможе гарантувати бездоганності сприйняття щеплення, тому зважувати всі ризики і намагатися мінімізувати їх все одно доведеться батькам.
