Вплив музикотерапії на відновлення неврологічного статусу у новонароджених дітей

З давніх часів відомо сприятливий вплив музичних творів на стан здоров`я людини. Звуки воістину вершать чудеса, підносять дух, хвилюють, радують, засмучують. Мозок є, свого роду станцією, яка сприймає і перетворює ці звуки. Встановлено, що музика мозку - дуже ефективний метод лікування різних неврологічних станів. З огляду на високий зріст енцефалопатій і катамнез цих станів, ставати актуальним впровадження в лікування неврологічних недуг нових нетрадиційних методів, а саме музикотерапії. Метою нашого дослідження було вивчити вплив музики на відновлення неврологічного статусу у новонароджених дітей.

Методика музикотерапії запозичена з досвіду роботи інституту педіатрії м.Москва. Вперше в Казахстані опробування в неонатальному центрі м.Астана на базі дитячої міської лікарні №1.

Неврологічний статус новонароджених оцінювали за загальним станом дитини, динаміці відновлювальних рефлексів вродженого автоматизму. Враховувалися також життєво важливі параметри: ЧД, ЧСС.

Дослідженню піддалися діти з несприятливим анте-та інтранатального періодом розвитку, і яким в постнатальному періоді був виставлений діагноз: "перинатальна енцефалопатія" або "РОДОВА ТРАВМА". Всі діти були розділені на дві групи по 20 чоловік. Першу групу склали новонароджені з ураженням ЦНС, які отримували сеанси музикотерапії по 15 хвилин двічі на день протягом 10 днів. У другій групі були аналогічні немовлята, але без впливу музикотерапії - контрольна група. Всі досліджувані діти так само отримували традиційну медикаментозну терапію за своїм захворювання.

Аналізуючи отримані результати виявлено, що основними причинами перинатальних енцефалопатій у дослідній групі з`явилися хронічна матково-плацентарна недостатність (30% випадків) і патологія інтранатального періоду: слабкість родової діяльності, туге обвиття пуповини і т.д. (25% випадків). У контрольній групі основними причинами відповідно були: оперативні пологи (32% випадків) і загроза переривання вагітності (27% випадків). Значно менше місце в обох групах займали такі причини, як токсикози вагітності, асфіксія і ендокринна патологія з боку матері.



15токсікоз першої половини вагітності, хронічний піелонефріт.25слабость родової діяльності, туге обвиття пуповіни.30ХМПН.20оператівние пологи, великий плод.10гіперфункція щитовидної залози.

24слабость родової діяльності, туге обвиття пуповіни.17токсікоз першої половини вагітності, хронічний піелонефріт.26ХМПН.30оператівние пологи, великий плод.4гіперфункція щитовидної залози.



Досліджуючи загальний стан новонароджених у піддослідній групі виявлено, що на 3-4-у добу спостереження у 50% дітей значно покращено загальний стан. У контрольній же групі тільки на 8-у добу відзначено поліпшення стану у 40% дітей. В цілому ж стан дітей стабілізувався в цій групі до кінця другого тижня, а в дослідній - до кінця першого тижня спостереження. Так, в дослідній групі у дітей швидше проходили диспепсичні розлади, відновлювався сон, підвищувався апетит. Мами цих немовлят відзначали поліпшення відходження газів, нормалізацію стільця. Діти, які не отримували музикотерапію не демонструвати такого поліпшення.

Позитивний вплив музики було виявлено і при дослідженні рефлексів вродженого автоматизму. Так, рефлекси Робінсона, Галанта, Моро, кроковий рефлекс і опори на момент початку дослідження не викликалися більш ніж у половини дітей. При проведенні музикотерапії відзначалося відновлення рефлексів протягом першого тижня спостереження, практично у всіх дітей. Рефлекс Робінсона у 13 дітей відновився на 3-4 добу дослідження, у 6-ти на 5-ту добу. Рефлекс Моро на 4-у добу спостереження відтворювався вже на 7 новонароджених, а на 5-ту добу ще у 4-х дітей. У ці ж терміни значно пожвавилися рефлекси Галанта, опори, кроковий. У контрольній групі ми спостерігали більш повільне відновлення рефлексів вродженого автоматизму. Спинальная група рефлексів оживала у цих дітей в основному на 7-8-у добу спостереження. Однак рефлекси залишалися бістроістощімимі, а рефлекси опори, Бауера, Робінсона, Моро у деяких дітей (10-15%) так і не відновилися до кінця дослідження.

При дослідженні жизнено важливих показників встановлено, що частота дихання (ЧД) в котрольной групі в середньому склала 40.2 подихів в хвилину, частота серцевих скорочень (ЧСС) - 140.3 ударів в хвилину. У музичній групі ці показники вивчалися до і після проведення сеансу музикотерапії. При цьому виявлено, що середня частота дихання до музики становила 42 в хвилину, а після сеансу достовірно менше - 35.4 подихів в хвилину (Рlt; 0.05). Крім того у сімох дітей після проведення музикотерапії достовірно уряжается частота серцевих скорочень і у двох частота дихання.

Таким чином, вивчаючи вплив музики на неврологічний статус новонароджених можна зробити наступні висновки:

1. При проведенні музикотерапії загальний стан дітей норіалізуется в два рази швидше, ніж у контрольній групі.
2. Музика сприяє поліпшенню соматичних і функціональних показників у новорлжденних.
3. Музикотерапія значно покращує, оживляє і відновлює рефлекси вродженого автоматизму.
4. Застосування сеансів музики у новонароджених дітей сприяє нормалізації частоти дихання і частоти серцевих скорочень.