Що робити, якщо дитина заїкається
Несподівано ви помітили, що ваша дитина почала заїкатися. У нього виникли проблеми у вимові звуків і складів, з якими раніше не було ніяких проблем. Малюк частіше став «акати» і «Ну ж бо», використовувати слова, що не мають відношення до розмови. Висловлюючись, він хвилюється, червоніє, стискає кулачки, переступає з ноги на ногу. Недосконалість мови може привести до зайвої сором`язливості, підозріливості та лякливості дитини. З цим потрібно боротися. Однак для того, щоб відповісти на питання «як перестати заїкатися?», Слід зрозуміти, що являє собою заїкання і розібратися в причинах його виникнення.
Що таке заїкання
Заїкання - це порушення мови, яке проявляється розладом її ритму, мимовільними зупинками під час висловлювання, повтореннями деяких звуків і складів, внаслідок чого ускладнюється усне спілкування. Для більшості мова - само собою зрозуміле. А ось заїкається людина щодня стикається з певними труднощами в спілкуванні, так як йому недоступно ритмічне, точне, ясне ведення розмови.
Заїкання є результатом того, що м`язи мовного апарату (губ, язика, нижньої щелепи, голосових зв`язок, м`якого піднебіння) періодично скорочуються. Якщо ці судоми короткочасні, дитина мимоволі повторює окремі звуки або склади. Сильні і тривалі спазми м`язів призводять до затримки мови. Бувають випадки, коли поєднуються обидва види розлади.
У здорової людини переривання (повторення окремих слів або фраз, використання звуків «еее», «ммм») становлять від семи до десяти відсотків мовлення. Якщо кількість зупинок перевищує десять відсотків - це вважається заїканням.
Причини виникнення заїкання
Зазвичай заїкання з`являється у дітей від двох до п`яти років, адже саме в цьому віці відбувається становлення мовлення дитини. В силу своєї «молодості» мовна діяльність найбільш вразлива і тендітна серед інших психічних процесів. Тому будь-яке навантаження на нервову систему дитини прямо або побічно на неї впливає. Маленькі діти відрізняються відсутністю стійких гальмівних реакцій, вони легко збуджуються, що може привести до спазмів, в тому числі і до спазмів мовних органів, тобто до заїкання.
Причини заїкання діляться на:
- фізіологічні;
- психологічні;
- соціальні.
До причин фізіологічного характеру відносять захворювання нервової системи, наслідки важко протікає вагітності, родові травми, спадкову схильність. У ряді випадків заїкання виникає через органічного порушення підкіркових відділів головного мозку. Нерідко проблеми з промовою пов`язані із захворюваннями органів артикуляцій (носа, глотки, гортані) або з`являються в результаті виснаження нервової системи після перенесеного рахіту, тифу, коклюшу, кору.
Зовні діти, причини заїкання яких мають фізіологічну природу, дуже часто виглядають здоровими і розумними. Однак в результаті неврологічного обстеження у них виявляються підвищений внутрішньочерепний тиск і судомна готовність, зміна рефлексів. Заїкання в цьому випадку називається неврозоподібних або органічним.
Крім фізіологічних причин підгрунтям появи заїкання може стати психоемоційний потрясіння. Свого роду пусковим механізмом служать зовнішні подразники, такі як переляк, важкі емоційні переживання, конфліктні ситуації.
Дуже часто заїкання пов`язують з переляком. Наїзд автомашини, пожежа, напад тварини, утоплення, гучний окрик і навіть казка про страшну Бабу-Ягу можуть спровокувати появу збоїв в мові маляти. Бути чи не бути заїкання в цьому випадку цілком залежить від стану нервової системи та сили стресового фактора.
Крім фізіологічних і психологічних причин існують причини соціальні, які здатні викликати порушення мови навіть у дітей зі здоровою і міцною нервовою системою. Якщо батьки занадто мало часу приділяли формуванню мовної діяльності дитини, він може почати заїкатися.
Іноді причиною розладів мови стає зайва строгість батьків щодо свого чада. А якщо серед оточення малюка є заїкається людина, малюк може почати наслідувати, копіюючи говір з усіма присутніми в ньому недоліками. Деякі діти стають заїками на все життя в результаті перенавчання з лівші в правшу. Заїкання, викликане психологічними або соціальними причинами, називається невротичним заїканням або логоневрозом.
Подолання заїкання у дитини
У боротьбі із заїканням основним принципом є правило «чим раніше, тим краще». Бути заїкою - серйозне випробування для малюка, оскільки порушення мовної діяльності не тільки перешкоджають у вираженні власних думок і переживань, але і заважають спілкуватися з ровесниками. Корекцію мови бажано почати з появою перших ознак, роблячи все можливе, щоб усунути заїкання ще до школи.
В даний час найбільш ефективним є комплексний метод подолання заїкання, в структурному відношенні складається з двох частин:
- лікувально-оздоровчі заходи сприяють нормалізації нервово-психічних процесів, оздоровлення нервової системи дитини;
- корекційно-виховні заходи включають в себе принципи поведінки з заикающимся малюком, а також спеціальні вправи для вироблення і закріплення правильних мовних навичок.
Лікувально-оздоровчі заходи
При появі заїкання у дитини слід звернутися до лікаря. Після всебічного медичного обстеження фахівці з`ясують причини і визначать тип порушення. Від цього будуть залежати подальші дії лікарів і батьків.
Якщо з`ясується, що малюк страждає логоневрозом, то головним спеціалістом для вашої дитини стане дитячий психолог. Він ознайомить маленького пацієнта з вправами для зняття м`язового і психічного напруження, допоможе підвищити емоційну стійкість крихти до стресів. Крім цього, дитячий психолог навчить батьків ефективно взаємодіяти з їх чадом, з огляду на особливості його нервової системи, посприяє у виборі оптимальних виховних заходів. Ще один лікар, з яким доведеться контактувати батькам, це невролог. Цей фахівець підбере лікарські препарати, спрямовані на заспокоєння і зняття м`язових спазмів у дитини.
Співпраця з логопедом-дефектологом належить в разі органічного заїкання, так як цей різновид порушення мови більшою мірою потребує логопедичної допомоги. Заняття з фахівцем повинні бути регулярні і тривати не менше року. Основна мета логопеда-дефектолога - навчання дитини правильної мови. Але і в цьому випадку знадобиться динамічне спостереження невролога і тривале медикаментозне лікування.
Незалежно від типу заїкання, батькам відводиться важлива роль в оздоровленні нервової системи малюка. Їх завдання - створити для дитини спокійну сприятливу обстановку, не допускати прикрощів, вселяти в дитину життєрадісність.
Дотримання раціонального режиму, чергування активної діяльності та відпочинку, регулювання сну - все це допомагає налагодити роботу всього організму дитини в цілому і нервової системи зокрема. Обов`язково слід передбачити час для різних ігор і прогулянок на свіжому повітрі.
Заїкається дитина потребує різноманітному, вітамінізоване і досить калорійне харчування. Їсти він повинен чотири рази на день, в один і той же час, згідно з встановленим режимом.
Гартують процедури надають виключно сприятливий вплив на здоров`я малюка. Купання, обливання, обтирання, прогулянки і катання на санках, фізичні вправи - все це сприяє оздоровленню і зміцненню організму дитини, крок за кроком допомагаючи в подоланні заїкання.
Корекційно-виховні заходи
Для початку батькам необхідно усвідомити основні правила поведінки і спілкування з заикающимся дитиною в повсякденному житті.
Отже, що робити, якщо дитина заїкається:
- завжди дозволяти малюку закінчити висловлюватися;
- не можна зупиняти дитини, просити почати говорити заново, зробити глибокий вдих, уповільнити мова;
- необхідно залишатися спокійним, не виявляти роздратування або нетерпіння;
- не можна допомагати підбирати слова, закінчувати за малюка фразу;
- не втрачати зоровий контакт з малюком під час розмови, що не відвертатися від нього;
- потрібно показувати, що ви вмієте не тільки чути, але й слухати, повторюючи слова дитини в процесі діалогу.
Беручи до уваги ці правила, можна приступати безпосередньо до корекційно-виховних заходів. Програма занять повинна максимально враховувати запити, захоплення, інтереси дитини. Інакше кажучи, корекція мовлення повинна проводитися в природних для малюка умовах. Не можна примушувати дитину виконувати будь-які вправи.
Займатися з заикающимся дитиною слід регулярно. Виконуючи з ним корекційні вправи, батькам потрібно стежити за промовою і допомагати правильно висловлюватися. При цьому не можна загострювати увагу на мовному ваду малюка.
Основний принцип занять - від знайомого до незнайомого, від простого до складного. Починаючи з найпростіших ситуаційних вправ необхідно прийти до розгорнутому висловом. Завдання це нелегка, і успіх супроводжує батькам, яких не зупинять перші невдачі їх чада.
Ось кілька вправ, які використовуються для подолання заїкання у дітей.
- Логоритмічних заняття поєднують в собі руху і розмова. Наприклад, малюк ходить по кімнаті і плескає в долоні, вимовляючи веселі речівки на кшталт «Ми ніжками топ-топ, ми ручками хлоп-хлоп».
- Вправи з предметними картинками. Виберіть картинки з найпростішими назвами предметів. Розтягуючи, промовляйте назви: «машіііна», «кніііга», «собааака». Нехай малюк точно так же повторює слова. Потім потрібно ускладнити завдання, використовуючи сюжетні картинки ( «машина ееедет», «книга упааала», «собака лааает»).
- Коментування ігрових дій. Покажіть дитині, як супроводжувати промовою гру з піском, мозаїкою, конструктором. Нехай вголос описує свої дії.
Для того, щоб подолати заїкання у дитини, слід щодня виконувати корекційні вправи, займатися його оздоровленням та дотримуватися рекомендацій і призначень лікарів. При виконанні всіх умов результат відчувається вже через два-три місяці. Весь цей час потрібно бути поряд з малюком, «проживаючи» з ним кожен етап перевиховання мови.
Пам`ятайте, заїкання - дефект усувний. І батьки повинні зробити все можливе, щоб допомогти дитині впоратися з цією проблемою. Інакше малюкові доведеться з цим жити.
