Другі пологи не швидше, а болючіше!
Відео: vlog: ІСТОРІЯ МОЇХ ПОЛОГІВ. Частина 1 сутички, біль, другі пологи, нові правила в пологових будинках
Не хочеться нудити, але почну здалеку. Відзначали ми 8 березня з чоловіком, добре відзначали, тому і показав через якийсь час тест дві смужки. Потрібно було вирішувати, як бути, а що вирішувати, коли БУТИ, і інших варіантів немає ?! А як я в той момент з жахом уявляла вагітність ... Пам`ятаю адже за першим разу, що все не просто, а іноді навіть складно. Але немає, терпимо було аж до третього триместру, коли починаються болі в спині. Коли спати незручно, набряки та інші надлишки. Загалом, доходила я до 8 місяців. І ось тобі й маєш, пробка відійшла. Рано ж? А та сил уже немає, рада б. Пішли в хід геніпрал, магневіт, ще щось з чимось. 36 тиждень доходила і на УЗД, а там виявилося плід дозрів, розміри голови вже говорять про те, що вага близький до трьох з половиною кг. Тобто в перспективі здоровань! І було мені дадено дозвіл на пологи, мовляв, організм не дарма проситься - готовий. Скасувала ввечері всі препарати, а під ранок прокинулася з переймами. Клізму було велено зробити вдома. Катастрофа - сама собі у ванній кімнаті, але успішно. Що за дикі порядки, в пологовому будинку вже цю процедуру нікому зробити?
Примчала до 8 ранку, почали мене оформляти. Попросили 2 тисячі за бланк. Дала. Шкода чи що? Ще за харчування. Нате. За обмінках ... Розорили!
"Переодягніться, візьміть речі свої, гайда народжувати!". Сумку допомогла нести сестричка, лікар чинно йшов слідом. На дверях напис - Рід блок. І тихо так ... а в кінці коридору рід зал, їх всього два. Пологовий будинок старенький, більше і не треба.
Відео: Поради в ПОЛОГАХ // Як пережити сутички !? ПОЛОГИ без болю!
Кімнатка не велика, ліжка немає, варто кушетка біля вікна, в центрі це моторошне крісло імені свого винахідника, біля стіни "Лелека" - столик з гріючої лампою для новонародженого. Мені запропонували лягти на кушетку і всі розійшлися. Скууучно ...
Сутички не посилювалися, частота то кожні 2 хвилини, то 4-ри. Ніякої стабільності. Пішла в туалет, мене зловили, раптом потуги, а я переплутала. Та ви що, товарисчи ?! Я вдруге народжую, та й сплутаєш хіба таке ?!
Відео: мої другі пологи / швидкі пологи
В туалет взяла з собою фотоапарат, і начебто стан афекту ще не настав, а я вже чудю! Фотки потім видалила, кому цікаво дивитися на розбитий унітаз? Сказано ж, пологовий будинок старенький.
Перший мій огляд показав якихось 2 пальця відкриття, через годину все ті ж 2 пальця. Такими темпами я до вечора можу валятися. Стала кидатися есемесками, то в чоловіка, то в сестру. Так скоротати пару годин. Пізніше лежачи в палаті, перечитувала смс хронологію і ніби заново все переживала, бррр. Чого вдома не сиділося ??? Чого не спалося ???? Погляд уперся в стіну, там віддушка в формі п`ятикутної Радянській зірки - піктограма. Жах!
Задумалася, може позначається наявність досвіду, може просто везіння. У будь-якому випадку поплив 3 рази і подякую ангелів хоронителів за те, що вже на 3-ю добу після пологів мені не сидиться в палаті, і я пропоную свою допомогу акушеркам. Може градусники по палатах матусям рознести? Малятко моя спить, груди наливається частіше, ніж дочка прикладається. Вже тягне під пахвами, але я не панікую. Судячи з минулим нічку моя дівчинка ще проявить свою смоктальну активність.
Не віриться! Закінчилася моя друга вагітність. Останні місяці втома вихлюпувалася істерією і якийсь ненавистю до самої себе. Хотілося вирватися з цього полону. Ось і доньці було некомфортно в такій нервовій обстановці, поспішала покинути утробу.
Час годину дня, схваточкі-то посилилися. Больновато стало. Голос лікаря поцікавився у акушерки, як, мовляв, наша Алла? Та відповіла, що поки без змін. І тут він входить, а я завмерла на сутичці в проміжній позі "вже не сиджу, але і встати не встигла". Погляд лікаря змінюється: "Як же без змін, вона так раніше не кам`яніла!". Да уж, статуя з мене сутуло скособочене вийшла. Ще один огляд, бережися! Я дуже захотіла втекти, відпросилася в туалет, обіцяла не народити там. По дорозі пару раз "кам`яніла". Ворушитися сечі немає. А відкриття всього 3,5 пальця. Зате міхур лопнув. І ось воно, стало усвідомлення того, що таке біль! Еге-гей! Сутички, ось це я розумію сутички! Ось тут не гріх і поматериться. Але, кругом люди і все з освітою і вихованням. Ну так, я прилипла рученятами до прохолодної стіни блідо якогось кольору і підвивали. Акушерка попросила продемонструвати вінки, знеболює внутрішньовенно пора. Це ж повертатися, а при такого болю ... да з частотою кожні 1,5 хвилини! Я витягнула руку, і скорчившись фізіономію. Мене підтягли, слідом за рукою перевалився на другий бік живіт і поцупив за собою нижні кінцівки. Ефекту від укольчик не було. Біль посилювався, і я вже почала кричати і благання, хоч би хто встромив мені епідуралку цю. Неможливо ж більше терпіти! Борошно неймовірна !!! Так думаєш аж до того моменту, як не почнуться потуги. Ось це вже ацкая біль. Не ходіть дівки народжувати !!!! Придумайте хтось інший спосіб ставати мамами. Це не можна винести! І я не винесла, я не впоралася з цим болем, це просто була вже не я. Очі зацьковані, як у кішки, яку в воду вмокнули. Так я і дивилася на лікаря, а він лаявся, - не дивися так, не кричи, притисни таз! Це катування чи що? Ноги так розставити нереально, ще й за тазом стежити, а не кричати-то як? Я абсолютно не слухалася, відштовхувалася ногами, кричала, щоб негайно припинили це. Ну, я ж кажу, що не винесла я болю.
А пологи все не закінчувалися. Виявилося, доча йшла з ручкою у особи і щоб уберегти її від травм, акушерка розтягувала мені промежину з особливою жорстокістю. І спасибі їй! Всі ранки і шви заживуть, вже гояться. А дівчинку я народила просто чудову. Найбільшу солодку і любимую !!!
Вона лежала на мені, вся в родової мастилі, попискувала, а мене зашивали. Я бачила цю криву голку в затиску, цей кетгут немов канати. Руки лікаря в закривавлених рукавичках. Ще вузлик. Матусі! Зашнуровує мене, як черевик. А в очах моїх як і раніше билося безумство. Я не могла терпіти, давно вже не могла, але не встати ж і піти було. Ось так і народжують люди без анестезії, природні пологи це.
Вивезли мене з рід залу на каталці, попередньо приклавши льоду до швах, і пригрозили катетером. Я подзвонила чоловіку, поскаржилася, що лежу в коридорі, розмова почув лікар, сполошився, що я таке кажу, це рід блок, а не коридор. Привів мені сина, щоб не нудьгувала, хотів догодити. Дочка лежала під лелека і верещала, жерти ж пора, а у мами порожньо в цицьки. Непередбачена ситуація, хто ж міг припустити, що може бути таке - навіть молозива немає ?! Акушерка відповідально заявила, що я жадібна!
Першу ніч мені дали поспати, забрали дитину в реанімацію, нагодували сумішшю. Три голодних дня ми мучилися. Cмесь не підійшла і дитини пучіло. Природно не спали. А коли прийшов молоко, все одно не спали, животик поки тривожив, а я налилася вся, тобто груди, затверділа, а расцедить ніяк, ніби забило протоки. Включила гарячу воду в крані, прогрівали як могла і доїла-доїла по краплині. І так до ранку, вимоталася дико, але до ущільнень не довела і малятко нагодувала сито. А вранці нас виписали. Додому !!!! Все, коротко і ясно)))
