Уявне спілкування з ненародженим дитиною
З дитиною в животику можна спілкуватися не тільки для приємності і гармонізації, а й для вирішення виникаючих проблем. Пропоную вам історію, свідками якої стали учасники закритого форуму. Вагітність сприймалася на тонкому рівні, було видно присутність душі, а потім вона зникла. Я попросила описати те, що сталося, щоб можна було поділитися корисним досвідом.
Отже, сталося так, що займаюся з чоловіком сексом, ми не оберігалися, і буквально на наступний день мене почали відвідувати будь-які думки про дітей, вагітність і т.д.
Перший тиждень я уважно прислухалася до себе, і з подивом помічала, що так, зміни є, зміни настрою, плаксивість, і найголовніше нудота.
Почала промацувати грунт з чоловіком, він мене серйозно не сприймав, все віджартовувався. Провела тест на вагітність, але він нічого не показав, та й занадто рано було. Тоді я звернулася за допомогою на наш форум в закритий відділ. Хотілося все-таки дізнатися, вона чи не воно. Наскільки я пам`ятаю, всі одноголосно вирішили, що воно, і почали мене вітати.
Однак мені було не дуже весело. Я три з половиною роки живу в іншій країні, і тільки з березня пішла на навчання, а до цього сиділа вдома з сином, і вчила мову. Вчуся дуже добре, і налаштувала вже купу планів, куди після навчання піду подавати свої резюме, де цікавіше і прибутковіше працювати, а тут таке.
З одного боку, я дуже мрію про другу дитину, але для мене нестерпно думати, що народивши його, я через пару місяців повинна буду його здати няні, бабусі, або в ясла, а сама піду заробляти гроші. Сидіти вдома, і дивитися на дитинча, якого я нічого не можу дати, теж не можу. Але найгірше, що я ніяк не могла уявити, що я щось роблю, щоб він не народився (всякі є способи, про які навіть думати противно). Коротше, ні народжувати, ні «не народжувати", я не могла.
Що ж я зробила? Для початку спробувала заспокоїтися, і не бігти попереду паровоза. Далі щоранку я прокидалася, і посилала і малюкові, і всієї ситуації світло і любов, щоб вона завершилася для всіх позитивно. Але розумом я розуміла, що є один вихід - це домовитися з малюком! Я представила його, як могла наповнила світлом і теплом, пояснила йому всю ситуацію, розповіла, що дуже його люблю, і буду рада зустрінеться з ним, але трохи пізніше.
Мені потрібно всього пів року попрацювати, щоб мати нормальне допомогу по догляду за дитиною, тоді я змогла б з ним залишитися на рік і навіть більше, годувати грудьми скільки йому захочеться і т.д. Вобщем, описала всі переваги. Ну кому хочеться бути незваним гостем, мій мудрий малюк вирішив, що не варто псувати відносини з майбутніми батьками, і покинув моє тіло і ауру. Я це майже фізично відчула, немов вилетів маленький вогник.
Слово своє я обов`язково дотримаю, і як тільки буде можливість, то будемо працювати з чоловіком над поповненням нашої сім`ї.
Хочу ще додати, що три роки тому спілкувалася і з моїм першим (і єдиним поки) сином. Це було зовсім в кінці вагітності, мені вже набридло чекати пологів, та й лікарі сказали, що якщо дитина буде великий, то будемо кесарів виробляти. Це в мої плани не входило (схоже я дуже люблю планувати). Тоді, не чекаючи призначених термінів, я вибрала дату, і поговорила з сином. Знову ж, пояснила йому, які будуть переваги, якщо він народиться завтра (Не буде кесарева, у тата вихідний, і т.д.), а потім заснула. Через дві години у мене відійшли води, і до ранку нас вже було троє!
джерело
Обговорити на форумі
