Що робити батькам, якщо дитина не хоче вчитися?
Термін «школа» не нова, він сягає своїм корінням до античних мислителів. Перші давньогрецькі школи виглядали бесіди на природі між вченими і молоддю. Заняття не мали строго розкладу, проводилися на природі в тіні дерев, поблизу храмів. На таких заняттях мудреці ділилися своїми відкриттями і спостереженнями, молоді люди задавали питання, які їх зацікавили. Симбіоз навчених вчених і молоді давав свої плоди. Після зустрічей у вчених з`являлися нові ідеї для відкриттів, а молоді люди отримували знання.
Сучасна школа перетворилася для дітей в тяжку ношу. Непосильні завдання, жорсткі тимчасові рамки, строгість і покірність. Не всі волелюбні натури можуть це пережити. Не завжди вчитися не хочуть не здібні діти. Але для батьків будь-якої дитини, який не має тяги до отримання знань, довгі роки перетворюються в каторгу. З питанням: «Що робити якщо дитина не хоче вчитися?», Вони звертаються до різних фахівців.
Основні проблеми шкільної освіти
- Відсутність індивідуального підходу до учня.
- Величезний обсяг матеріалу, предметів, дисциплін.
- Розвиток у дитини почуття покірності і покори, виховання обивателів.
- Ухвалення одного «єдино правильного» думки, відсутність часу для міркування і аналізу.
- Нав`язування ярликів і стереотипів.
- Єдиний перелік предметів і годин по ним.
- Викладачі - одні й ті ж люди, якщо з ними не склалися стосунки з самого початку, то дитина починає ненавидіти предмет.
Кожна конкретна ситуація індивідуальна, для розгляду причин потрібна консультація з фахівцем, позитивний настрій дитини і батьків. На жаль, перебудувати шкільну систему не під силу змінити одному учневі, а отримання атестата є дуже бажаним. В обставинах, що склалися потрібно спробувати підлаштуватися під шкільні правила і змінити те, що під силу.
В ході довірчої бесіди постарайтеся з`ясувати, які причини відштовхують вашої дитини від відвідування занять, чи немає дійсно негативних сторін відвідування.
Серед найбільш частих причин небажання вчитися:
- Конфліктна ситуація і особиста неприязнь до одного або декількох педагогам навчального закладу.
- Негативний настрій однокласників, цькування, сварки. Проблема може вирішитися. Якщо перевести дитина перейде в іншу школу.
- Нудна і одноманітна манера викладання предмета або всього навчального процесу в навчальному закладі.
- Розлад у вивченні конкретного предмета - відсутність інтересу, одноманітність, складність, великі пропуски, насиченість матеріалу, форма опитування. Постарайтеся, щоб дитина зрозуміла, що отримання атестата дуже важливо для подальшого життя, нелюбимий предмет - це всього лише невелика перешкода на шляху до глобальної мрії. За всіх зусиль і старання дитина отримає щедру винагороду. Саме в такі момент формується воля і залізний стрижень людини.
- Режим відвідування занять, віддаленість навчального закладу. Можливо, дитині доводиться рано вставати або далеко їздити, щоб відвідувати заняття. Всі питання можна вирішити, постарайтеся пошукати навчальний заклад ближче до дому, привозите дитини на машині, щоб він не добирався на громадському транспорті.
Здорові думки і позитивний досвід найближчого оточення кажуть нам про те, що навчання в сучасній школі - завдання здійсненне. Завжди є засобів для вирішення конкретних проблем. Важливо не втрачати довірчих відносин і вести діалог. Перші кроки повинні бути спрямовані на вирішення конкретних проблем, а потім ефект посилить позитивна мотивація.
Як допомогти дитині? щира розмова
Важливо почати з дитиною відверту розмову без образ і звинувачень, в ході якого необхідно з`ясувати основні причини нелюбові до школи. Важливо запитати дитину, чому бажання вчитися пропало або не з`являлося, що можна зробити для вирішення ситуації. Ви і дитина повинні спілкуватися на рівних, такі діалоги допоможуть вам краще пізнати дитя.
Необхідно пояснити, що ця ситуація є вирішуваною, а її рішення принесе позитивні моменти всім сторонам.
Які дії необхідно зробити при з`ясуванні причин невідвідування занять:
- Проблеми в спілкуванні з однокласниками. У школі дитина проходить не тільки навчання, а й спілкується і заводить дружні стосунки з однокласниками. Якщо він позбавлений цієї позитивної сторони знаходження в дитячому колективі - починаються труднощі. Якщо дитину ображають, загрожують, вимагають гроші, то тут необхідний комплексний підхід з участю адміністрації школи, педагогами, батьками призвідників цькування.
- Якщо пустити все на самоплив у дитини може скластися уявлення про загальну несправедливість і почуття безкарності за ставленні до нього. Згадайте себе, як складно зосередитися на роботі, коли заважають особисті проблеми. Не варто стверджувати, що це дріб`язкова причина невідвідування школи, цим ви відштовхне дитини, більше він вам нічого не розповість. Якщо ситуація дозволяє, спробуйте дати раду дитині, як вирішити всі власними силами. У разі успіху самооцінка дитини зросте багаторазово. Ви будете виглядати героєм в очах дитини.
- Після вирішення ситуації дитина буде відчувати велику захищеність і впевненість, тепер він знає, що сім`я його точно підтримає.
- Проблеми в конкретному вчителя. Якщо є складнощі з окремим предметом, можливо, справа в вчителя. Багато дітей проектують почуття, які викликає учитель на конкретний предмет. У цьому випадку саме підсвідомість відторгає навчальний матеріал. Дитина отримує погані оцінки, а потім і зовсім уникає занять. Причому інші предмети можуть даватися йому добре.
- Рідко учні не люблять предмети, які викладають доброзичливі позитивні педагоги.
- Проблема ця досить поширена. Вчителі старого гарту - дуже вимогливі і авторитарні, якщо учень волелюбний і відкрито висловлює свої почуття, то конфлікту не уникнути.
- Багато педагогів мають «улюблених учнів», якщо дитина не в їх числі, то може виникнути ворожість. Пам`ятайте і поясніть дитині, що педагоги - це звичайні люди зі своїми слабкостями. Не варто підтримувати різку критику вчителя і гнівні висловлювання, цим ви зайвий раз підкреслюєте, що модно принижувати і ображати людей. Дитина повинна зрозуміти, що він вище всього цього.
- Якщо дитина скаржиться на несправедливість, то постарайтеся допомогти йому з предметом. Коли знання школяра не залишать сумнівів в упередженості вчителя варто поговорити з класним керівником. Якщо ситуація не змінилася, то доведеться відстоювати свою точку зору перед педагогом.
- Дитині не подобатися режим роботи школи і її віддаленість. Більша частина навчальних закладів працює в першу зміну, якщо на це накладається багато часу на дорогу, то дитина щодня рано встає. Можливо ваша дитина по біоритму сова, пік активності його припадає на вечірній час, а вранці від нього важко отримати щось зрозуміле.
- Постарайтеся пояснити дитині, що більшу частину життя йому доведеться рано вставати, в майбутньому він надійде до вищого навчального закладу, буде працювати. Не завжди моно врахувати особливості біоритмів, але якщо не врахувати громадські побажання, то це негативно позначиться на всьому житті.
- Постарайтеся оптимізувати графік дитини. Можливо, він занадто довго робить домашнє завдання, багато часу проводить за комп`ютером, сильно завантажений кружками і секціями.
- Якщо є школа неподалік, то краще розглянути цей варіант, можливо, вона не така престижна, але ваша дитина буде ходити туди з задоволенням, тільки через те, що змиє поспати зайву годину.
- Постарайтеся вивести дитину на діалог, запропонувати дитині вибрати спосіб вирішення проблеми.
- Погане самопочуття, проблеми зі здоров`ям. Іноді дитину необгрунтовано лають за зневіру, апатію, лінь. Всі ці стани можуть бути викликані перевтомою і хворобою. Дитина може втомлюватися не тільки фізично, але емоційно, розумово. Все дуже індивідуально, деякі діти відвідують кілька гуртків і секцій, а хтось з горем навпіл вивчає тільки шкільну програму.
- Необхідно проаналізувати насиченість дня дитини, перевірить стан здоров`я. Особливістю школи є тривалими блоки навчання, які перериваються короткочасними канікулами. По-справжньому повноцінним виходить тільки літній відпочинок. Якщо ви бачите занепад сил до кінця чверті, то необхідно оптимізувати режим дня дитини.
- Не завжди розумова перевтома явно помітно, дитина стає розсіяним, неуважним, дратівливим. Щодня оцінюйте стан дитини. Збільште перебування дитини на свіжому повітрі, намагайтеся виконати домашнє завдання, а весь інший час присвятити рухової активності. Варто різко обмежити перебування за різними гаджетами, звичайно, неможливо повністю виключити. Процес навчання вимагає взаємодії з технікою. Необхідно дуже ефективно працювати на комп`ютері, це дуже стане в нагоді школяреві в інституті і на роботі.
- Дитина вважає навчання нудним і нецікавим.
- Лінь і нудьга - це природна реакція організму на монотонні і виснажливі заняття і домашнє завдання. Безвихідна ситуація, яка не залишає дитині право вибору пригнічує інтерес. Навіть людина, яка працює миє змінити місце роботи, на відміну від дитини, з яким протягом 10 років доведеться боротися з системою. Великий термін навчання і безвихідь роблять свою справу.
- Відсутня позитивна мотивація і доцільність навчання. У багатьох сучасних першокласників відсутнє бажання вчитися з першого дня. Не можна в цьому звинувачувати дитину, якщо він цілий рік готувався до першого класу на курсах, і втомився до першого вересня. Необхідно навіть в підготовці знати міру.
- Більшість батьків з досвіду попередніх поколінь наводять аргументи негативною мотивації. На сучасних дітей це не діє, вони знають, що батьки скоро відійдуть і обмеження у благах можна пережити, іграшками та смачними солодощами.
Поради психолога
Виконуйте наступні рекомендації при вирішенні проблем:
- не звинувачуйте дитину, приводите факти, не переходьте на особистість, висловлюйте в розмові свої почуття розлади і образи;
- йдіть на компроміси, враховуйте інтереси дитини, це приверне його до вирішення проблеми;
- не порівнюйте дитину з старанними учнями;
- не дозволяйте все домашнє завдання за дитину;
- постарайтеся організувати ненав`язливий контроль, пильну увагу буде нервувати дитину, виховуйте в школярі самостійність, при зникненні контролю проблеми можуть початися на навчанні в інституті або на роботі, хто тоді буде контролювати доросле дитя.
Заохочуйте будь-який інтерес до предметів, хваліть за досягнення. Це найефективніша позитивна мотивація. Похвала додасть сил дитині, підвищить самооцінку.