Розповідь про чотирьох пологах

перші пологи

Це було в далекому 2005 році, народжувала я в пологовому будинку при 29 ДКБ. Вночі 1 вересня розпочалися якісь легкі перейми, вони не пройшли до ранку, тому в 7 ранку ми викликали швидку і вирушили в пологовий будинок, сутички були раз в 20 хвилин, болі ніякої не було, я раділа, що процес так добре йде .. . але тут чекав облом, в пологовому будинку сказали, що взагалі не ясно, народжую я, але вирішили підняти в родове. А там уже стало весело, сутички так і йшли дуже слабо, лікарі все підходили з постійними натяками, що я вже довго займаю палату і непогано б мене стімульнуть, більше доби не можна народжувати, у дитини проблеми будуть. Я писала відмови від втручання, лікарі лаялися і говорили, що дитину мертвого пику ... А сутички тим часом стали посилюватися, я згадала про дихання і пози, чому сутички посилилися ще сильніше і до першої години дня вони стали-таки справжніми. При цьому розкриття було ВСГО 3 см. А з першої години дня до 4 дня воно стало повним, о 4 годині я дізналася, що таке зупиняти танк на повному ходу: 15 хвилин мені треба було продихівать сутички, а в 4.15 мене перевели на крісло і сказали тужитися , а у мене тиск, поки я продихівала 15 хвилин, звалилося до 80 на 50, яке там тужитися. Лікарі почали кричати, що зараз дістануть щипці або будуть тиснути на живіт, але тут у мене виникла думка, я просто пожнялась вертикально, без дозволу, під крики, що у них не практикуються вертикальні пологи ... Я щось пояснювала, що у мене інакше не виходить, вони говорили, що самі витиснуть, я знову говорила про відмови, мені покликали заввідділенням і вона, о диво, дала добро. За три вертикальних потуги мій 4х кілограмовий слоник виявився на руках, без єдиного розриву.

А потім було післяпологове, де мені сказали, що поки немає молока, треба годувати сумішшю, де мені відмовилися показувати, як годувати дитину, де порвали мою розписку про відхід і не пустили мене додому, поки я чесно не відсиділа 4 дня ... Але це вже інша історія.

висновки:

1. Їхати в пологовий будинок треба було тільки близько години дня, а до цього спокійно сидіти вдома. Тобто, справжні пологи тривали всього 5 годин, хоча в карті стоїть, що я майже добу народжувала.

2. Треба брати з собою їжу, добу голодні - це дуже важко, а годувати мене після пологів не хотіли, так як перевели мене в палату в 7.03, а їдальня у них до 7 працює.

Відео: Щоденник вагітності | 4-й тиждень | 3-тя вагітність | Розповідь про перших пологах

3. Памперси і серветки треба брати прямо в роділку, щоб вони були з собою.

4. А ще я шкодувала, що у мене не було фотоапарата, хоча б на телефоні.

5. Пологовий будинок треба вибирати, а не навмання їхати.

другі пологи

Врахувавши всі особливості перебування в пологовому будинку, я гарненько підготувалася до других пологів: зібрала в сумку фотоапарат, їжу, питво, кілька памперсів, серветки вологі, собі труси і кілька прокладок, плеєр з музикою і аромамасла на всі випадки життя. Вибрала пологовий будинок з вертикальними пологами. Залишалося передбачити тільки один момент: чи не народити на новий рік, дуже вже багато страшилок про п`яних лікарів ... Але, хочеш розсмішити бога, розкажи йому про свої плани ... першого січня у мене почалися перейми. Бігти в пологовий будинок я не поспішала, сходила в магазин, купила їжу, поспілкувалася зі своїм дорослим однорічним сином і поїхала народжувати (на машині, віз мене дідусь чоловіка). Уже в машині я зрозуміла, що можна було і раніше виїхати, сутички йшли кожну хвилину, я не подавала виду, не лякати ж дідуся. До моменту приїзду в пологовий будинок і огляду розкриття було 7 см, поки зробили клізму і поголили, поки підняли в родзал, воно було 9 см, тому в пологовому залі я навіть не встигла розкласти речі, на огляді прорвався плодовий міхур, а ще через 5 хвилин мене запросили на крісло, я сказала, що народжувати буду вертикально, заперечень не було ... три потуги і у мене в руках синку, в момент його першого крику на вулиці почався салют ... Зрозуміло, що це просто збіг, але це додало урочистості , я лежала і ревіла від щастя, а наш пологовий зал висвітлювався яскравими спалахами салюту, 2007 рік починався красиво і радісно.

А далі почалися приємні сюрпризи: мене нагодували прямо в пологовому залі, дитини доклали до грудей без моїх нагадувань, пуповині дали отпульсіровать ... У післяпологовому все докладно розповіли, навчили дійсно правильно годувати. Загалом, я пообіцяла повернутися до них в 4 пологовий будинок за донькою.

висновки:

1. Повторні пологи бувають дуже швидкими, тому, якщо перші тривали довго - це ще не привід гальмувати з відправкою в пологовий будинок у других пологах.

2. Добре ставлення персоналу - це не головне, важливіше професіоналізм, але, коли лікарі і професіонали і ставляться добре, то це вдвічі приємніше.

3. Народжувати в свята не страшно, лікарі все тверезі і адекватні (або мені так пощастило?), А ще всі вітають.

треті пологи

Третій син виявився впертим ще до народження: він ліг в матці криво, тричі обвілся пуповиною і з`їв 4 кг ваги. Тому цього разу довелося лягати в пологовий будинок заздалегідь, щоб вирішити питання про спосіб розродження. У пологовому будинку вирішили, що можна спробувати народити самій, але без стимуляцій і знеболень, якщо щось не так, то відразу ж на кесарів. Але син все продовжував пручатися, він не народився до 41 тижнів, на сорок другого тижня стало ясно, що далі тягнути небезпечно, матково-плацентарний кровотік почав погіршуватися .... в п`ятницю вирішили дати час до наступного четверга, а, якщо зрушень не буде, то в 9 ранку призначити планове кесареве. На вихідні я відпросилася з пологового будинку і пішла гуляти зі старшими хлопцями, гуляти по сходах і мити квартиру ... Зрушень нуль. У понеділок вранці я повернулася в пологовий будинок з двома пляшками касторки і апельсиновим соком, на обід я напилася ... касторкою і ... через годину у мене почалися перейми, на годиннику було 4 годині дня, о 4.15 я переконалася, що вони справжні, побігла на пост, о 4.25 мене спустили в родзал і констатували повне розкриття (в проміжку ще думали на тему КС, але вже кесар було пізно, не встигали) ... а далі мене чекало найцікавіше, так як дитина лежала неправильно, то він міг задушити себе пуповиною, тому її треба було розплутати в матці, на сутичках ... тужитися не можна категорично, щоб не притиснути головку до тазу, в матку лізуть руками по живому ... в той момент я зрозуміла, що народжувати - це дурниця , сутички - це не боляче, а ось, коли в матку лізуть ... Єдина думка була, що я ніколи, ніколи, ніколи більше не піду народжувати, 10 хвилин здалися вічністю. Нарешті, в 4.35 мені сказали перевертатися вертикально і ... не тужитися, щоб дитина йшла плавно і йому не пошкодили ручку, він закинув її над головою. Але тут проблем не виникло, сутичку я продихівала, а малюк за одну сутичку сам спустився і висунув голову і одну ручку, наступного сутички мені сказали злегка тугіше і дали мені на руки сина. Вже через хвилину я забула, що обіцяла більше ніколи не народжувати і сказала лікарям, що повернуся до них за донькою.

висновки:

1. Коли пологи проходять без проблем, то помічаєш всякі дрібниці, а от, якщо є проблеми, то все інше вже не важливо, важливо тільки, щоб лікарі провели пологи так, щоб зберегти здоров`я мамі і малюкові. До речі, незважаючи на те, що дитина йшла з ручкою, у мене не було жодного розриву! А дитина народилася без найменшої гіпоксії!

2. Треті пологи тривали 45 хвилин, добре, що я була в пологовому будинку.

четверті пологи

Через два роки після народження сина, я виконала обіцянку і повернулася в свій улюблений 4 пологовий будинок знову, цього разу вже за донькою.

У пологовий будинок здаватися не хотілося, але, з огляду на минулі стрімкі пологи, вирішила поїхати, тим більше, що йшла вже 41 тиждень. Приїхала, а самій соромно: там аврал, а я така сімулянтка приїхала. Зайшла в приймальне, сказала, що живіт тягне і пологи четверті, мене тут же без питань взяли (типу, якщо народжую, то в родову, якщо - ні, то в патологію). Оформили папірці, зробили клізму, поголили, підняли в родову (сутичок ще не було, але розкриття вже йшло, в повторних пологах таке буває). А навколо все народжують. І, судячи з усього, пологи - це заразно, живіт, дійсно потягувати початок, правда слабенько і без болю. Мене підняли в родову, попередили лікаря, що з передвісниками і попросили оглянути і вирішити мою долю. Лікар оглянула, сказала, що хоч сутичок ще немає, але розкриття йде, так що сьогодні пику. Підключила КТГ і хвилин через п`ять записи сутички якось так заодно почалися. А я не виспалася напередодні, тому запитую в лікаря, що може, мене знеболити і дати мені поспати, адже перейми тільки починаються, сили знадобляться. Лікар сказала, 20 хвилин КТГ попише, а вона поки карту оформить, а потім, якщо 4 см вже буде, то дадуть мені поспати, якщо - ні, то як тільки дочекаємося 4 см, так я і отримаю своє знеболювання зі сном. Поки вона питання мені про чоловіка, місячних і вагітності задавала пройшло 20 хвилин і 4 сутички. Лікар пішла оглядати мене на предмет розкриття, а я лежу, смакуючи солодкий сон. Ага, наївна ... Лікар лізе дивитися ... оппа, розкриття повне, дрібна вже головою собі дорогу протаранівает. Ще хвилину готують крісло для вертикальних пологів і столик для малюка, мене переводять на крісло, ще 2 сутички, в кожну з них по три потуги, і я мама.

Резюме лікарів: «якщо кому то народити, як в туалет сходити, то так можна і десяток народжувати». Логічно, тільки одне вони не врахували: виростити, виховати і навчити дитину за 20 хвилин точно неможливо, а так можна було б і десяток.

висновки:

1. до четвертим пологів, ці самі пологи стають буденною справою, приблизно як миття посуду і прогулянки з дітьми.