Домашній вихованець - помічник у вихованні дитини

Всі сьогоднішні батьки добре пам`ятають своє дитинство і той час, коли їм дуже хотілося мати власну собачку або кошеня. На тварин нами зверталося чималу увагу і кілька разів доводилося давати пояснення зі своїми тоді ще молодими татами і мамами, що таке в будинку, звідки це з`явилося, що за тварини носяться по квартирі, коли ми на вулиці підбирали бездомних кішечок або собачок собі в домашні друзі. А ми з усіх сил переконували їх в тому, які принесені нами з вулиці тварини прекрасні і розумні і як нам всім буде з ними добре. Наші надії на розуміння майже завжди невиправдовувалися.

Відео: влоги: ЗЙОМКИ З ТВАРИНАМИ // ОДЯГ ДЛЯ ДІТЕЙ // TAGO KIDS // FOR KIDS // ШОППІНГ // SHOPPING

Тепер, коли у нас самих є діти, ми самі перебуваємо часто в ролі відмовників виконання дитячих бажань, противниками таких нових домочадців. І тут потрібно відзначити, що такі відмови погано впливають на нашу дитину - улюбленця родини. У багатьох журналах, телепередачах можна досить часто зустріти міркування про те, яку роль відіграють тварини в вихованні дитини, та й в бесідах між собою згадуючи дитячі роки, чудово пам`ятаємо тих тварин, які були разом з нами і як ми їх виховували.
Розуміючи, що тварини роблять позитивну реакцію на психологічну обстановку домашнього вогнища, а також і на виховання дітей, від нас вимагається тверезо оцінити ситуацію і, обговоривши це питання між собою, погодитися з включенням в число жителів своєї квартири вихованця тваринного світу.



Перед спільним походом на ринок або в зоомагазин можна пропустити обговорення, яке тварина підійде малюкові. Вибрану тварину, безумовно, стане другом дитини, а це допоможе прищепити йому почуття відповідальності, поваги і доброти. У цей момент потрібно знати, що на перших порах обраний вихованець буде перебувати в ролі іграшки: після охолодження перших дружніх почуттів дитина відсторониться від нього, і на нас ляже обов`язок доглядати за вихованцем самим. Тому вибір повинен бути за твариною, догляд за яким найменш обтяжливий.
Виявляючи тиск на дитину в питанні його самостійного обслуговування вихованця, можна всупереч своїм бажанням розвинути у дитини негативне ставлення до тварини. Отже, відразу робимо замітку, що ми беремо в першу чергу тварина для себе, а вже в другу чергу для свого чада. Вся відповідальність за життя і здоров`я тварини в цей момент ляже на плечі батьків.
Вибираючи тварину, як виходить, для своєї родини, слід разом з дитиною ознайомитися з вимогами та рекомендаціями фахівців, відповідною літературою по правилам догляду та особливостям його змісту, побувати разом з дитиною в гостях у своїх знайомих, які містять таких домашніх тварин.



Домашнього вихованця слід заводити в той час, коли наш малюк буде здатний самостійно доглядати за ним.
Ні в якому разі не можна забувати те, що деякі тварини можуть викликати алергію. І звичайно, ні до чого в квартирі, обмеженому, невеликому просторі збирати кілька різних видів тварин, вони все одно не уживуться - це правило.
З плином часу, спостерігаючи за своєю дитиною, батьки помічають, що між ним і тваринам виникає невидимий зв`язок. Діти розмовляють зі своїм вихованцем, діляться з ними своїми бажаннями і навіть таємницями. А всієї сім`ї з`явився вихованець забезпечить не один заряд потужних позитивних емоцій.

Обговорити на форумі

Відео: ШДК: Як повідомити дитині погану новину. Ліки від глистів - Доктор Комаровський



Оцініть, будь ласка статтю
Всього голосів: 76