Коли потрібно привчати дитину до горщика
Дитина з самого народження починає осягати все нові і нові знання. Все те, чого він вчиться, закономірно і своєчасно саме для нього. Але є такі вміння, до яких варто підготуватися заздалегідь. В першу чергу це вміння говорити і вміння справляти свою нужду в потрібне місце. Якщо з умінням говорити все досить просто (потрібно розвивати моторику дитини, читати йому книги, промовляти складу і називати предмети), то з умінням самостійно опорожняться туди, куди вважає правильним мама, справа йде складніше. Неможливо змусити дорослої людини вийти в дощ на вулицю без парасольки, не пояснивши при цьому логічну причину або необхідність такого виходу. А від дитини, часом до Садовського віку, вимагають неможливого. Можна показати своїм прикладом, як правильно їсти ложкою або як грати в м`яч, але в цивілізованому світі малюкові зовсім не представляється можливим дізнатися, як і чому «все дорослі дітки ходять на горщик».
Перш за все, батькам слід розмежувати такі поняття: висаджування і привчання до горщика. Висаджуванням називають метод привчання мами до регулярного контролю за сечовидільної функцією новонародженого. Виглядає це наступним чином: будь-яка мама може практично з народження малюка побачити ознаки того, що дитина хоче спорожнити кишечник або «сходити по-маленькому». Передбачаючи ці події, мама викладає дитину собі на руки, причому попа малюка лежить у мами в долонях, а голова спочиває на грудях. Ці маніпуляції можна здійснювати навіть з дитиною, який ще зовсім не може і не хоче сидіти. При цьому методі 60-70% всіх дефекацій будуть проведені за вказаною схемою, а решта будуть здійснені малюком поза маминих рук.
Привчання до горщика, на відміну від висаджування, має часові межі. Всіх молодих батьків цікавить головне питання: коли потрібно привчати дитину до горщика? Як би того не хотіли мама і тато, привчити дитину до горщика стане можливим тільки при досягненні малюком 18-25 місяців. Саме цей часовий проміжок рекомендується для привчання до горщика усіма педіатрами світу. До півтора років дитина не може самостійно контролювати свої видільні функції. Більш того, привчаючи дитину з більш раннього віку до горщика, майбутні мами піддають найсильнішому ризику роботу опорно-рухового апарату. Справа в тому, що хребет дитини буде повністю укріплений м`язами тільки тоді, коли він самостійно, без будь-чиєї допомоги, зробить свої перші кроки. Пекуче бажання батьків скоріше бачити сидячого малюка може привести до того, що не дозрів для таких вправ хребет може не витримати навантаження. Саме тому вважається правильним приділити більше уваги повзання, ніж того, щоб посадити дитину в подушки, на горщик, на стільчик або в ходунки. Під час того, як дитина повзе, у нього зміцнюються всі бічні м`язи, які згодом будуть тримати хребет.
Але найважливішим у привчанні дитини до цієї нелегкої науки є навіть не вік, а готовність дитини навчатися цієї премудрості. Для виявлення цієї готовності існує ряд основних ознак:
- Дитина відчуває видиме невдоволення через мокрих штанців і усвідомлює всю неприємність такого становища;
- Малюк може самостійно знімати і одягати одяг (колготки, штани);
- Він може будь-якими доступними йому способами проявити своє бажання (кривляння, затискуванням ніг, конкретними словами та проханнями, багатозначним муканням і іншими способами).
Таким чином, поки дитина хоча б раз не виявить самостійного бажання повідомити мамі про те, що хоче зробити, починати привчання до горщика марно і може навіть відлякати його. Варто знати, що немає ніякої різниці в тому, до чого привчати: до горщика або до накладки на унітаз. Головне, щоб дитина була морально і фізіологічно готовий до такого навчання.
Рекомендуємо Вам подивитися два дуже корисних відео від Доктора Комаровського, коли потрібно привчати дитину до горщика: